Ведучий програми «Вести» державного телеканалу ДТРК «Красноярськ» Володимир Жарінов написав заяву про звільнення, назвавши поправки до Конституції «історичним злочином». «За всю кар’єру мені не доводилося піарити відверто деструктивні дії влади. І зараз не хочу», — написав журналіст. В розмові з The Insider Володимир розповів, що рішення піти далося йому важко, проте іншого виходу він для себе не знайшов. З тих пір журналіст отримав уже декілька пропозицій і відчув підтримку деяких колег.
Всі державні ЗМІ займаються пропагандою так чи інакше, в цьому немає нічого дивного. Але я працював у філії «Красноярський ДТРК». А це зовсім інша справа: є федеральна політична повістка, яку формують в Москві, а ми в Красноярську, і ми не займалися політичними питаннями, а темами ЖКГ, ПП і всім таким. Загалом, висвітлювали місцеві новин, ставлення до загальнополітичної російської порядку вони взагалі не мали.
Коли я влаштувався на роботу, мене запитували: «Ти хочеш піти в Москву і працювати з першими особами каналу?» Я відмовився, тому що я далекий від політики, максимально аполітичним, хоча це досить дивно, адже я працюю на каналі «Росія 24». Я в своїй діяльності намагався орієнтуватися на зйомку сюжетів про те, що відбувається навколо, на якісь актуальні явища, а від політичних намагався максимально відмежовуватися, тому що це не моє. Є професіонали в цій справі і нехай вони над цим працюють. Таких професіоналів ми щодня бачимо по федеральним новин…
Була у нас цензура чи ні, я не можу сказалать. Це питання редакторської групи. Я ж не приймав рішень, я-рядовий боєць. У нас перед зйомкою сюжету спочатку йшло обговорення, ставилися завдання, і якщо тобі щось не подобалося, то можна було домовитися. Але в цей раз — чому я, власне, пішов — ніякої можливості домовитися не було, позиція була занадто жорстка, «треба знімати», а це суперечить моїм переконанням.
Потрібно було знімати сюжет про вікторину, яка супроводжує голосування за поправки до Конституції. Вони там розігрують якимось чином автомобілі, квартири та гаджети. Але розповісти про це — це фактично заклик піти на голосування. Я не хочу цим займатися. Для мене це досить гострий момент. Я зрозумів, що не вдасться домовитися і наші дороги тут розійдуться.
Спочатку я пішов у відпустку на тиждень. Поки я відпочивав, я серйозно думав про те, чи йти, чи ні. Я працював там сім років: спочатку кореспондентом, потім ведучим новин трохи менше року. Це було серйозне рішення. І не було зрозуміло, куди йти. Я фактично в порожнечу пішов і весь відпустку про це думав.
Зараз до мене в Facebook під тим самим постом приходять колеги, віртуально тиснуть руку, співчувають. У мене відчуття, що журналісти в цілому все розуміють. Складно працювати кілька років і не розуміти, як це працює. Всі розуміють, але у кого-то принципи збігаються з державними, хто терпить в силу обставин.
Мені вже тричі запропонували працевлаштування, але я поки взяв паузу. Мені не хочеться прямо зараз кудись пірнати з головою. Я хочу серйозно подумати про те, чого я хочу, раз вже в мене така можливість з’явилася.