У розпорядженні Центру «Досьє» виявилися матеріали офіційних кримінальних справ Росії і Аргентини, в тому числі аудіозаписи 402 годин телефонних переговорів фігурантів. Автори доповіді виявили численні нестиковки в офіційній версії російських і аргентинської влади. Вони вважають, що слідчі всіляко намагаються зам'яти «кокаїнове справа», обмежившись судом над посередниками, які навряд чи є головними організаторами наркотрафіку.
В кінці лютого 2018 року міністр безпеки Аргентини Патрісія Буллріч опублікувала у своєму твіттері відеозапису вилучення майже 400 кілограмів кокаїну з російського посольства в Буенос-Айресі. Два роки по тому відомі лише розрізнені подробиці справи, а слідство обох країн так і не змогло знайти ні замовників, ні виробників великої партії наркотиків.
У розслідуванні відзначається, що офіційно російські силовики дізналися про великої партії кокаїну в посольстві в листопаді 2016 року. Саме тоді завгосп посольства Ігор Рогов розповів помічникові посла з безпеки Олегу Воробйову про 12 підозрілих валізах, захованих в гаражі посольської школи. Воробйов розкрив валізи і, виявивши в них брикети з речовиною білого кольору, повідомив про знахідку послу Віктору Коронеллі, а той, у свою чергу, відразу ж сповістив ФСБ.
Після двотижневої паузи російська сторона звернулася до аргентинським колегам і почала спільне розслідування про контрабанду кокаїну. Правоохоронні органи майже рік прослуховували телефони головних фігурантів справи – таємничого росіянина Андрія Ковальчука, якого багато хто вважав впливовим силовиком, аргентинського поліцейського Івана Близнюка і його друга Олександра Чикало.
Два роки по тому спецслужби Росії і Аргентини затримали шість осіб, в тому числі передбачуваного організатора контрабанди Ковальчука.
Однак реальні організатори поставки до сих пір не встановлені, стверджує Центр «Досьє» в своїй доповіді, а офіційне російське розслідування не змогло навіть відповісти на питання, хто такий Ковальчук насправді – силовик, наркоторговець зі зв'язками в силових структурах або талановитий авантюрист, роками будував собі репутацію в системі МЗС.
Ковальчук заводив знайомства з людьми, які допомогли б йому налагодити контрабанду через транспортну систему МЗС, переконане російське слідство.
Головний радник консульського департаменту Олександр Дудка познайомив Ковальчука з Левом Паузіні, заступником директора консульського департаменту МЗС. Паузіні в свою чергу представив Ковальчука іншому заступнику директора – Олександру Незімову; саме пославшись на знайомство з Незімовим Ковальчук пізніше отримає доступ до посольства в Буенос-Айресі, згадав у своїх свідченнях колишній помічник посла Росії в Аргентині Микола Шелєпов. Організатори контрабанди навіть планували наклеїти на 12 валіз з кокаїном перед їх відправкою до Росії бирки з ініціалами Незімова.
Однак навіть після чотирьох років міжнародного розслідування особистість Андрія Ковальчука залишається загадкою. Незважаючи на те, що ГРУ і СВР заперечують зв'язок з організатором поставки кокаїну, повністю вірити цим заявам не можна, вважає співрозмовник Центру «Досьє» в одній з російських спецслужб: вони мають право приховувати інформацію про своїх співробітників.
Ні аргентинське, ні російське слідство не намагалися шукати одержувачів партії або тих, хто міг курирувати масштабну контрабанду з Латинської Америки, відзначає Центр «Досьє».
Чи не вивченим залишилося і питання, що знали про наркотрафік співробітники посольства Росії в Аргентині. «За нашою інформацією, деякі співробітники російського посольства, наприклад, посол [Віктор] Коронеллі, знали про активність, пов'язаної з наркотиками, і були пов'язані з наркомафією, – говорить співрозмовник Центру” Досьє “в міжнародній службі по боротьбі з наркотрафіком.
«Зі слів Ковальчука, частина кокаїну призначалася для депутатів Державної думи РФ і членів Ради Федерації Федеральних зборів РФ», – згадував у своїх свідченнях колишній військовослужбовець внутрішніх військ МВС Росії Михайло Казанцев.
Відзначається, що в кокаїновому справі ще троє обвинувачених: колишній завгосп посольства в Аргентині Алі Абянов, який, за версією слідства, прийняв у Ковальчука валізи і зберігав їх у посольському приміщенні, а також підприємці Володимир Калмиков і Іштімір Худжамов, які прийшли за вантажем на склад МЗС вже в Москві.