Нині, стежачи за новинами, можна, мабуть, злякатися — виглядає все так, ніби в Москві розкрили страшний змова: Слідчий комітет завів кримінальну справу за статтею про перешкоджання законній роботі виборчих комісій, Олексій Навальний відправлений під арешт на тридцять діб, у незалежних кандидатів — обшуки і допити, у Дмитра Гудкова шукали план захоплення Мосгорізбіркома. Можна вводити в столиці військове становище, щоб захистити москвичів від распоясавшейся опозиції та забезпечити їх законне право на волевиявлення.
Але ні, зрозуміло, боятися треба іншого, і все рівно навпаки — це незалежні кандидати, чесно збирали підписи, були позбавлені законного права брати участь у виборах, причому позбавлені методами настільки незграбними, так грубо, що це вже сприймалося як нахабство. Нахабство викликала природний протест. У неділю, 14 липня, тобто у вихідний, коли МГИК, зрозуміло, не працював і, відповідно, перешкодити його роботі не було ніякої можливості, городяни разом зі своїми кандидатами дійшли до будівлі виборчкому. Розганяли їх жорстко. Потім була тиждень протестів і дозволена акція на підтримку кандидатів, яка зібрала рекордну кількість народу. Там без затримань теж не обійшлося.
У відповідь на заяви підписалися за своїх кандидатів громадян про те, що вони реально існують і дійсно залишали підписи, — карбована фраза: «Немає підстав сумніватися в кваліфікації експертів». Після зустрічі з головою ЦВК Еллою Памфілової — ті самі обшуки з допитами. Страшно думати, що буде після зустрічі з членами Ради з прав людини при президентові РФ. Залишається сподіватися, що хоча б до розстрілів все-таки не дійде.
І щоб запах абсурду зробився зовсім густим — заява Памфілової: виявляється, недопуску незалежних кандидатів до виборів винен Навальний. Це, треба розуміти, він фальсифікував процедуру перевірки підписів. Підступний і безжальний чоловік все-таки. Ні своїх не щадить, ні чужих.
І, звичайно, поліцейські кийки в якості останнього аргументу. Кийки ще будуть, це як раз прогнозувати легко.
І неважко зрозуміти, чому вибори в МГД — захід взагалі-то за традицією нудне і не викликає особливого ажіотажу — перетворилися на політичну кризу федерального масштабу. Мерія відверто провалила старт кампанії. Віце-мер Наталія Сергуніна, яка тепер замість Анастасії Ракової відповідає в московському уряді за виборчі процеси, виявилася до виконання свого завдання абсолютно не готовою. Не вийшло ось буквально нічого: спочатку столичне начальство довго бодалось з «Єдиною Росією», доводячи, що провладні кандидати повинні йти в якості самовисуванців. В партії, до речі, не здалися відразу, сперечалися і навіть провели праймеріз, хоч їх ніхто й не помітив. Розраховували, що цей хитрий хід дозволить залучити електорат, незадоволений партією влади. Отримали потік знущань і додатковий удар по іміджу ЕР (це все партійне начальство московському мерові ще, зрозуміло, пригадає).
Потім зосередилися на зриві передплатної кампанії незалежних кандидатів, замість того щоб хоч якось розкручувати своїх. Спасибі, додали незалежним якщо не популярності, то впізнаваності. Чи не єдиним помітним провладним кандидатом встигла стати Ганна Федермессер, яка знялася з виборів, — тобто п’єса про московських виборах, незграбно написана і розіграна мерією, з самого початку набула присмак абсурду.
І коли виявили, що незалежні кандидати на тих ділянках, де вони в принципі є, мають усі шанси пройти у МГД, впали в паніку, і почалася комедійна частина постановки — з «перевіркою» підписів, в ході якої живих людей оголошували неіснуючими без всякого сорому.
Власне, після цього відступати нікуди — зареєструвати незалежних кандидатів тепер неможливо. Це означало б визнати, що процедура перевірки підписів була сфальсифікована (а це, до речі, на відміну від мирної прогулянки під стінами казенного дому у вихідний день, даний кримінальний злочин). Значить, доведеться жертвувати не лише пішаками, але і фігурами. Так не буває. До того ж після всього, що вже сталося, пустити незалежних кандидатів на вибори — означає забезпечити їм не просто гарантовану перемогу, а прямо-таки тріумф.
Відступати нікуди — зареєструвати незалежних кандидатів наразі неможливо
Ситуацію явно лікують тепер люди не з Тверській, 13. У процес відмивання виборів від бруду, яку розвели Собянін з підлеглими, залучені не тільки Слідчий комітет і голова ЦВК РФ. Протести припиняти ніхто не збирається. У суботу анонсовано черговий захід у мерії, яке в поліції називають «неузгодженою акцією», а більше сотні муніципальних депутатів — законної зустріччю з жителями міста. Згідно з опитуванням, проведеним фондом «Петербурзька політика» та Фондом розвитку громадянського суспільства, 11% москвичів готові взяти участь в акціях протесту. Зовсім ще недавно стільки ж городян в принципі цікавилося виборами, якщо вірити ВЦИОМу.
І ось навіть Геннадія Зюганова витягли з запорошеного шафи, щоб збити хвилю. «Будь-яка акція сприяє тому, щоб просунутися. Але якщо ти дієш не в рамках закону, займаєшся хуліганством і порушенням закону, це скоріше спосіб потрапити за грати, ніж бути зареєстрованим», — заявив навіщо-то лідер КПРФ.
Федеральна влада не боїться — будемо чесними, — але не любить протестів. Зрозуміло, що коштів зупинити протести вже немає. Звідси і спроби їх обезголовити — адже вони там у себе всерйоз думають, що за будь-яким невдоволенням варто Навальний, звідси прагнення залякати незалежних кандидатів і прямі — через різноманітні «анонімні джерела у владних структурах» — натяки на те, що чергову акцію будуть розганяти з особливою жорсткістю.
Коштів зупинити протести вже немає. Звідси і спроби їх обезголовити
А ці люди вміють діяти жорстко: навіть на узгодженому мітингу поліцейський зламав руку одному з затриманих, і людину зі зламаною рукою, зрозуміло, судили, а потім і оштрафували.
Подальший сценарій теж, загалом, зрозуміла: незалежних кандидатів, всупереч прогнозам окремих оптимістів, реєструвати не будуть. Розрахунок на короткий подих протесту, який так чи інакше до вересня зійде нанівець. Порушену кримінальну справу — відмінний інструмент, щоб тероризувати особливо незговірливих. До суду вона навряд чи дійде, як пише голова асоціації «Агора» Павло Чиков, але навіть ті, кого просто («просто»!) викликають на допити, перебувають у статусі підозрюваних, а не свідків.
Що в результаті отримає мерія? Тепер вже гарантовано — несподівано високу явку і протестне голосування з провалом «самовисуванців». Тобто доведеться фальсифікувати результати, сподіваючись, що за «чужих», обраних від безвиході кандидатів особливо багато народу протестувати не буде. МГД, звичайно, остаточно втратить легітимність, але це і не так важливо — виконавча влада будь-якого рівня сприймає законодавчі інститути в якості обов’язкової декорації без реальних прав, і московська влада тут не виняток.
Для самого Собяніна це ляпас, чорна мітка. Він як і раніше «міцний господарник», але вже у жодному випадку не політик. Таких провалів не прощають, і будь-які його амбіції (а вони в нього, кажуть, серйозні, мінімум прем’єрські) будуть упиратися в образливу фразу від смотрящих з адміністрації президента: «Суди, дружок, не понад бордюру». Закуповувати на рекордні суми бордюрний камінь та вічно перекладати плитку — ось тепер його стеля.
Закуповувати бордюрний камінь та вічно перекладати плитку — ось тепер стеля Собяніна
Що вже отримала опозиція? Наочний доказ очевидного начебто тези: діяти спільно ефективніше, ніж вічно між собою гризтися. І як мінімум двох політиків федерального рівня з федеральної ж популярністю — Любов Соболь і Іллю Яшина. Обидва взагалі-то не новачки в політиці, але от як раз зараз і починаються по-справжньому їх кар’єри. І тут заслуга загальна — це і результат їх довгої особистої роботи, і особистої сміливості (Соболь оголосила голодування, тримає її 11 днів, її навіть з засідання виборчкому, де переглядали питання про реєстрацію на виборах, відвезли на швидкій), але це ще й результат безглуздих у своїй грубості дій московської мерії.
Що отримали москвичі? Ну, наприклад, ще одне підтвердження істини, відомої і без того: найбільшим в країні містом керують люди, у сфері політики абсолютно некомпетентні. Які громадян бояться, ситуацію чесних виборів сприймають як катастрофу і готові жертвувати всім — від здорового глузду і до легітимності міських інститутів, — аби тільки її не допустити. Причому цей страх, як справжньому страху і годиться, абсолютно ірраціональний: адже зрозуміло, що Соболь з Яшиним і Гудковим не вчинили б революції, потрапивши в МГД. А ось піди ж ти.
А що ще отримають? Ну як мінімум один шанс довести, що вони все це бачать і розуміють. А також в достатку кийки і штрафи. Це, як десь вище вже сказано, найбільш зрозумілий прогноз, з цим точно не помилишся.