Влада Таджикистану взялися за ринок грошових переказів. Загальна сума грошей, яку мігранти з цієї країни відправляють на батьківщину, порівнянна з річним національним бюджетом, тому що почалися перебої створюють серйозні проблеми для десятків тисяч сімей. Алім Шерзамонов, заступник голови опозиційного Національного альянсу Таджикистану (НАТ), пояснює, як реформа дозволить збагатитися зятю Рахмона.
3 грудня практично всі міжнародні системи грошових переказів в Таджикистані були паралізовані. По всій країні біля дверей банків стояли в черзі за отриманням перекладів громадяни, які не могли отримати свої гроші. Безліч новинних сайтів повідомляли, що новий процесинговий центр НБТ (Національного банку Таджикистану) ще не досяг остаточної домовленості з провідними постачальниками послуг грошових переказів з Росії, в тому числі з найпопулярнішою з них, «Золота Корона» (з січня по вересень через нього було відправлено близько $2 млрд, що складає приблизно 80% від загальної суми всіх переказів).
Гострота цієї ситуації зажадала термінового телевізійного звернення до жителів Таджиксистана заступника голови НБТ Джамолиддина Нуралиева, зятя президента Рахмона. Нуралієв пояснив, що метою створення процесингового центру НБТ є забезпечення безпеки і збереження грошових переказів громадян і попередження можливості відмивання грошей. Як аргумент він навів банкрутство платіжних систем «Миттю» і «Лідер», в результаті якого нібито кредитні організації Таджикистану втратили $1 млн і 45 млн російських рублів. Втім, це твердження Нуралиева виглядає вкрай сумнівно, оскільки до створення процесингового центру НБТ ніхто про існування такої проблеми не говорив.
Бізнес зятя президента
Варто відзначити, що це далеко не перший бізнес-проект родича президента. Наприклад, у 2010 році приватна компанія IRS (Innovative Road Solutions), зареєстрована на Британських Віргінських островах, стала власником першої платної автомобільної дороги в Таджикистані, що зв’язує Душанбе з єдиного наземного шляху з Согдійської областю — головним промисловим регіоном країни. Незважаючи на те, що дорога побудована виключно за рахунок бюджету із залученням зовнішнього запозичення, компанія IRS звільнена не тільки від зобов’язань за цим кредитом, але й від податків. При обговоренні законопроекту про звільнення компанії від податків спікер парламенту зацікавився її приналежністю, але, незважаючи на те, що депутати не отримали відповіді, закон все ж таки був прийнятий. Журналісти та незалежні розслідувачі довели, що власником цієї компанії є саме Нуралієв. З інших його великих активів згадки заслуговує зареєстроване в Таджикистані ЗАТ «Спитамен Банк».
Зять президента Таджикистану Нуралієв прибирає до рук все нові активи
Джамолиддин Нуралієв — чоловік 41-річної Озоды, старшої дочки Рахмона, яка керує апаратом президента. Вони одружилися в 2005 році, одразу після цього Нуралієв вирушив на навчання в США — в Мэрилендский університет. З цього моменту починається його карколомна кар’єра. Зазначимо, що це єдиний член сім’ї Рахмона і чи не єдиний член уряду, який реально володіє відповідною освітою і є непоганим фахівцем у своїй галузі. Практично кожен предпринимаемый їм крок, на відміну від інших членів сім’ї, приносить найбільший прибуток з далекосяжними перспективами. Швидше за все, і у випадку з цим процесинговим центром аналітики і спостерігачі поки не в повній мірі розуміють плани Нуралиева. Не будучи експертом у банківській та фінансовій сфері, все ж ризикну зробити кілька припущень, спираючись на свій досвід вивчення того, як влаштований «сімейний бізнес» Рахмона в Таджикистані.
На що ж розраховують Нуралієв і його тесть, взявшись за проект цього «фінансового хаба»?
З заробітчанина по нитці
Почнемо з самого дрібного — з комісійних по переказах. Частка НБТ в загальному обсязі переказів трудових мігрантів з Росії може становити близько 0,5%. Якщо в 2019 році загальний обсяг становив $2,5 млрд за перші дев’ять місяців, то НБТ може заробити за рік не менше $12-15 млн. З урахуванням конвертації ця сума може суттєво зрости. Ще у квітні 2015 року НБТ з подачі Нуралиева зупинив діяльність близько трьох тисяч обмінних пунктів валюти під слушним приводом «забезпечення стабільності внутрішнього валютного ринку». З 2015 року практично весь ринок обміну валюти в країні перебував під контролем Нуралиева (що не допомогло утримати і стабілізувати курс національної валюти). Якщо на той момент долар коштував 5,3 сомоні, то сьогодні за офіційним курсом НБТ курс купівлі долара становить 9,68, майже вдвічі більше. При цьому за таким курсом ніякої банк вам валюту не продасть. Дрібний бізнес, побудований на імпорті з Китаю та інших країн, знаходить долари на чорному ринку, де їх ціна вище офіційного курсу не менш ніж на 5%. Левова частка заробітку на цій різниці дістається «сім’ї».
Тепер підрахуємо, скільки можна заробити таким чином на ринку грошових переказів. Ще до 2 грудня банки Таджикистану видавали валютні (гривневі та доларові) відправлення одержувачам виключно в сомоні. Їх конвертували, звичайно, за офіційним курсом. 5% від 2,5 млрд — це $125 млн. І це тільки долари трудових мігрантів, а в обороті їх більше. Адже таджицьким комерсантам, які імпортують товари, теж потрібно купувати валюту. Вони набувають її в значній мірі не з коштів, привезених трудовими мігрантами, а з кредитних джерел і резервів НБТ, і, за непрямими даними, тут мова йде про обіг сум ще в $1-2 млрд. Таким чином, тільки за рахунок конвертації Нуралієв може отримувати в рік до $200 млн. Чого не вистачило «сім’ї» при існуючому порядку речей? Адже якщо врахувати, що сума переказів не змінюється, яку додаткову вигоду він отримає з цього нового центру, якщо і так контроль за всім обсягом транзакцій був майже у нього в руках?
Тільки за рахунок конвертації Нуралієв може отримувати в рік до $200 млн
Можливо, амбітна мета Нуралиева полягає в тому, щоб створити єдину фінансову систему, з одного боку — високотехнологічну, на 100% функціонуючу онлайн, з іншого — повністю підконтрольну, яка не залежала б від планів щодо великих сторонніх гравців на кшталт «Золотої корони». Ще коли НБТ оголосив у жовтні про створення процесингового центру з жорсткими вимогами до постачальників послуг, за таджицькому досвіду, було зрозуміло, що домовленості з якимось з них вже досягнуті, так що на цьому ринку залишаться одна або дві платіжні системи — і, швидше за все, не найпопулярніші. Коли 3 грудня вибухнув скандал, два гравці оголосили про те, що працюють в штатному режимі і не зупинять обслуговування. Це «Юністрім» і «Контакт». Перший — це досить відомий російський банк з розвинутою мережею філій і певною платіжною системою. Що стосується «Контакту», то хоч він і з 1999 року на ринку, мало хто з жителів Таджикистану про нього чув, так і пунктів прийому у цього сервісу в 4-5 разів менше, ніж у тій же «Золотий Корони». Можна припустити, що «Юністрім» буде обслуговувати переважно грошові перекази за межами СНД, а «Контакт» стане єдиним постачальником послуг з напрямку Росія — Таджикистан.
З самого початку було зрозуміло, що основні платіжні системи не погодяться з умовою НБТ і не стануть відкривати рахунки в цьому банку — хоча б з-за можливих протиріч по цьому пункту з законами Росії. Однак Нуралієв пішов на цей крок і, швидше за все, вибрав в якості тимчасового компаньйона маловідомий «Контакт» саме потім, щоб було менше ризиків для його онлайн-дітища. Якщо планом Нуралиева судилося збутися, то менше ніж через рік класичні переклади в Таджикистан підуть в історію. Споживач, сидячи на дивані, з телефону відправить будь-яку суму в лічені хвилини, а «Спитамен Банк» стане чимось на кшталт «Тінькофф», що для Таджикистану, здавалося б, величезне досягнення.
Крім того, платіжна система допоможе таджицьким банкам. У перші роки таджицькі мігранти, часом ризикуючи життям, возили з собою готівку, потім почали функціонувати банки і з’явилися ці самі платіжні системи. Мігранти почали довіряти цим банкам, їх сім’ї поступово навчилися зберігати там свої заощадження. Потім в Росії сталася валютна криза 2014 року, яка боляче вдарила по банківській системі Таджикистану. Після того як два найбільших банку Таджикистану збанкрутували і не змогли повернути депозити своїм клієнтам, довіра до банків сильно похитнулося. По-перше, у людей стало набагато менше вільних коштів для того, щоб їх відкладати, і, по-друге, немає причин довіряти банкам. Тому створення процесингового центру — це ще і спосіб порятунку банківської системи Таджикистану, адже НБТ вимагає від платіжних систем розмістити тимчасові депозити в якості заставних сум.
Але стратегічно Нуралиеву і його сім’ї краще, щоб великі гравці пішли з ринку. Основна його мета — тотальний контроль всіх валютних надходжень і взагалі усієї грошової маси в Таджикистані. Можна припустити, що скоро кожному, хто хоче отримати переклад навіть всередині країни, доведеться отримати так звану національну платіжну карту «Корті Міллі» — всі транзакції пройдуть через цю карту, яка буде прив’язана до процесингового центру НБТ.
Основна мета Нуралиева — тотальний контроль всіх валютних надходжень і взагалі усієї грошової маси в Таджикистані
Далі, як мовиться, можливі варіанти: починаючи від проблем з переведенням і закінчуючи необхідністю пояснювати походження грошей та цілі їх отримання. Ну і головне — звичайно, далеко не всі гроші громадяни будуть відразу знімати з картки. Вони будуть відкладати на чорний день, на влаштування весіль, на відкриття свого бізнесу, придбання нерухомості і т. д. Ці нагромадження на перспективні і тривалі цілі підвищать ліквідний банківський капітал, без якого неможливо отримувати міжнародні кредити. Контроль за цим капіталом істотно підвищить вплив Нуралиева, його вага, порівняно з іншими внутрішніми гравцями — такими, наприклад, як дядько його дружини Хасан Асадуллозода, який поки що, можливо, і не підозрює про далекосяжні плани свого родича. Прибравши до рук такий величезний безвідсоткову позику, Нуралієв практично сам замінить національний банк і його «Спитамен Банк» буде визначати процентну ставку для банків, які залишаться на цьому ринку.
Але штучна капіталізація — це ще не рецепт порятунку для економіки Таджикистану. Мало зібрати 2-3 мільярди депозитів, треба ще забезпечити оборот цього капіталу і отримання з нього дивіденду, тобто потрібно налагодити виробництво чого-то — а щоб виробляти, потрібно буде подумати і про збут. Зрозуміло, що процесинговий центр НБТ сам по собі не підвищить ні купівельну спроможність наших громадян, ні привабливість таджикистанських товарів на світовому ринку. Тому, швидше за все, виростуть активи сім’ї Рахмона на їх офшорних рахунках.