17 січня, до 75-ї річниці визволення Варшави від німецької окупації, Міністерство оборони Росії опублікувало на спеціальному сайті архівні документи, що містять відомості про Варшавське повстання, про звільнення Червоною Армією столиці Польщі, про звірства, що творяться німецько-фашистськими загарбниками на польській землі, і про ту допомогу, яку переможці безкорисливо надавали звільненим». Лукаш Адамськи, заступник директора Центру польсько-російського діалогу і порозуміння, вважає добірку однобокою: вона виставляє Червону Армію виключно у вигідному світлі і не містить ніяких подробиць кривавих розправ з місцевими жителями, які нібито були «пособниками бандитів».
Думаю, що Міноборони Росії переслідувало мету переконати росіян у правоті свого бачення історії, а частина Заходу — в тому, що Польща нібито намагається нав’язати їм своє «націоналістичні» погляди на минуле. В якійсь мірі це відповідь на публікацію в минулому році «Мітли Сталіна» — збірника раніше невідомих документів про Серпневої облаві 1945 року, який підготував наш Центр польсько-російського діалогу і порозуміння. Ця операція — мабуть, найбільший злочин проти цивільного населення після Другої світової війни і початку Балканських воєн 1990-х. У липні 1945 року в районі польського міста Августов Червона Армія та залежне від неї Польське Військо організували масштабну облаву на польське підпілля і цивільних осіб, іменованих «пособниками бандитів». З 7000 затриманих за підозрою у зв’язках з антисовестким підпіллям без суду було вбито принаймні 592 поляка, в тому числі жінки та неповнолітні.
У 2016 році Міноборони РФ частково розкрило документи про Серпневої облаві. З них ми одержали додаткові відомості про те, як проходила операція, але в них не було самого головного: інформації про те, хто саме керував розстрілом сотень людей і де це сталося. У збірці документів «Варшава у вогні», опублікованій днями, немає практично нічого, чого б польські історики не знали (ось тут історик Борис Соколов проаналізував деякі документи — The Insider). Думаю, в ній міститься частина документів, які Москва обіцяла розсекретити ще в 2012 році, коли з польською стороною, зокрема з Центром польсько-російського діалогу і порозуміння, була укладена домовленість про розкриття з двох сторін всіх документів, всіх останніх таємниць Другої світової війни. Кожна сторона повинна була отримати їх копії. Але з-за окупації Криму і Донбасу відносини між двома країнами настільки збайдужіли, що цей процес навіть не розпочався.
На мій погляд, в останній публікації є лише один справді цікавий документ. Він містить відомості про те, що в 1942 році кілька сотень англійців і американців були нібито вивезені до табору смерті в Треблінку. Я і мої колеги про це раніше не чули. Але, на жаль, ті документи, яких дійсно давно всі чекають, досі зберігаються під грифом «Таємно» або «Строго секретно».
Документи, яких дійсно давно всі чекають, досі зберігаються під грифом «Таємно»
Ні документів ні про вбивць в Augustow, ні про те, як радянське керівництво вирішувало, як поставитися до Варшавського повстання. А Сталін, між іншим, більше місяця відмовляв американцям і європейцям у посадці літаків, і ті були змушені скидати повсталим боєприпаси і харчі, а потім відразу повертатися в Італію.
Зате там є документи про те, що Варшавське повстання почалося без узгодження з радянським керівництвом, що поляки вітали прихід Червоної Армії. Так, так воно і було. І мало хто заперечує той факт, що з приходом Червоної Армії загальне положення справ стало краще, ніж при німцях. Але далі все змінилося!
Ясно одне: ці документи підібрані таким чином, щоб в цілях пропаганди створити виключно позитивний образ Червоної Армії і, відповідно, Радянського Союзу під час Другої світової війни, переконати росіян, що звільнення було справжнім і що «правильні» поляки підтримували саме СРСР, на відміну від «бандформувань», які боролися з НКВС і комуністами і сподівалися на польський уряд, пребывавшее у вигнанні в Лондоні.
Документи підібрані так, щоб росіяни зрозуміли: «правильні» поляки підтримували СРСР
Те, що сьогодні говорять країни Східної і Центральної Європи, то, що Європейський парламент у вересні 2019 року прийняв резолюцію, в якій засудила нацистський та радянський тоталітаризм, сприймається Москвою як виклик. Для багатьох громадян Росії Велика Вітчизняна війна — це свого роду світська релігія. А справжній жрець це культу сидить в Кремлі — влада наполегливо про це нагадують населенню країни. Тому правота Радянського Союзу не може жодною мірою піддаватися сумніву, а політика тоталітаризму повинна бути виправдана будь-якою ціною. Впевнений, рано чи пізно росіяни зрозуміють, що ці злочини треба засудити, причому не заради Польщі чи інших країн, а заради самої Росії. Але не вірю, що це станеться при Путіні.
Читайте також: Історія Другої Світової війни за версією «Вістей тижня»: подарунки СРСР Литві і безсилля радянських військ під Варшавою.