11 лютого Володимир Зеленський звільнив главу Офісу президента України (ОПУ) Андрія Богдана. Його місце зайняв помічник президента Андрій Єрмак, колишній юрист і кінопродюсер, відомий тим, що організував зустріч Зеленського з Путіним і обміну полоненими з Росією і Донбасом. Український політолог Володимир Фесенко пояснює, за що зняли з посади, здавалося б, всесильного Андрія Богдана і чому призначили Андрія Єрмака, якого в Україні все ще вважають таємничою фігурою.
Чутки про можливу відставку Богдана періодично з’являлися і раніше, але напередодні зміни керівництва ОПУ вони різко загострилися. За неофіційною інформацією, Володимир Зеленський до останнього був проти. Але все-таки відставка відбулася. Чому? Версій багато, є в тому числі і конспірологічні.
Ті, хто ще з президентських виборів підозрює Зеленського в проросійськості, відразу ж заявили: зміна Богдана Єрмака сталася під впливом Кремля. Противники Зеленського впевнені, що Андрій Єрмак – «агент Москви», що його випадково призначили мало не одночасно з Дмитром Козаком, який вів з Єрмаком переговори про обмін полоненими, а потім став заступником глави Адміністрації президента Росії. Але чому ж тоді досі Зеленський з Єрмаком не здали Україну Путіну і не виконали всі вказівки Кремля по Донбасу? Все ще чекають відповідного моменту? Якщо серйозно, то вже давно зрозуміло, що у Москви немає прямих і вагомих інструментів впливу на президента Зеленського та його команду. Так і загальний вплив Росії на українську політику різко знизилося після подій 2014 року.
Прямо протилежна версія – змусив Вашингтон. Справа в тому, що Андрій Богдан до призначення керівником ОПУ був адвокатом олігарха Ігоря Коломойського. І вже в день інавгурації Зеленського ряд західних гостей, зокрема спецпредставник США по Україні Курт Волкер і президент Литви Даля Грібаускайте рекомендували новому керівникові України не призначати главою своєї адміністрації Богдана, так як вважали його інструментом впливу олігарха. Але Зеленський довіряв Богдану, який до того ж був єдиною людиною в його команді з досвідом роботи в політиці та системі державного управління. Практика роботи Богдана в ОПУ показала, що він не став лобістом інтересів Коломойського, а був швидше модератором в узгодженні інтересів олігарха і команди Зеленського. Але в принципових питаннях – статус Приватбанку, відносини з МВФ – ні Зеленський, ні Богдан не йшли на поступки Коломойському. А після скандального інтерв’ю олігарха The New York Times і президент, і глава його Офісу публічно відмежувалися від бізнесмена. За деякими даними, відносини між Богданом і Коломойським помітно охололи ще наприкінці минулого року. Що ж стосується позиції Вашингтона, то ніякої публічної критики на адресу Богдана та закликів до його відставки не звучало. Більш того, посольство США в Україні подякувало його «за партнерство» і «його зусилля з підтримки історичного розвитку реформ в Україні останнім часом». Подібні слова подяки від офіційних осіб США не часто почуєш.
Ще одна популярна версія: відставка Богдана стала наслідком скандалу з прослуховуванням прем’єр-міністра України Олексія Гончарука та причетністю до цієї історії людей Коломойського, зокрема народного депутата від партії «Слуга народу» Олександра Дубинського. Служба безпеки України (СБУ) провела обшуки на телеканалі «1+1», який належить олігарху. Це гучна справа явно посилило недовіру Зеленського до Коломойському і його людям. Але Богдан до цього моменту дійсно відійшов від команди Коломойського. І немає жодних свідчень хоча б непрямої його причетності до цього скандалу.
Можна з високою часткою ймовірності стверджувати, що зміна глави ОПУ стала наслідком апаратної боротьби в найближчому оточенні президента, зокрема, особистого протистояння між Богданом і Єрмаком. Це типовий прояв апаратної боротьби за доступ до «першій особі» і вплив. Це відбувалося і при Кучмі, і при Ющенку, і при Януковичі.
У перші місяці президентства Зеленського Андрій Богдан працював дуже ефективно — створив і запустив роботу ОПУ, організував бліцкриг з достроковими парламентськими виборами, де-факто сформував президентську систему влади, включив турбо-режим в роботі Верховної Ради. І Зеленський це дуже цінував, незважаючи на шалену критику Богдана з різних сторін. Але, можливо, у Андрія Йосиповича виникло певне запаморочення від успіхів. Він почав відволікатися від поточної роботи, потрапляв у різні скандально-таблоидные ситуації. А паралельно зростав вплив Андрія Єрмака, який тоді був помічником президента. Богдан помітив близькість Єрмака до Зеленському і став демонструвати, що ревнує і ображений. Але він не врахував, що Зеленському, який цінує командну роботу, не подобається настільки висока конфліктність в оточенні. До того ж, як кажуть, у Богдана не дуже склалися стосунки і з деякими представниками найближчого оточення Зеленського, які раніше працювали разом з ним в «Кварталі-95». Зокрема, з близьким другом президента – Іваном Бакановым, який зараз очолює СБУ. Складний характер Богдана в даному випадку зіграв з ним злий жарт. Такий накал пристрастей, можливо, став дратувати Зеленського, і він, як кажуть, «вирішив проблему».
Богдан став демонструвати, що ревнує і ображений, і загострення пристрастей став дратувати Зеленського
Інше питання, чому Зеленський обрав на посаду керівника ОПУ Андрія Єрмака? Сьогодні цей вибір виглядає цілком логічним: помічник президента продемонстрував реальні результати (успішні обміни затриманими з Росією і Донбасом, повернення захоплених українських кораблів з Росії, підготовка до паризького саміту «нормандської четвірки», підготовка угоди про транзит російського газу через Україну) і одночасно показав не просто лояльність, але відданість президенту, готовність працювати в команді. До того ж Єрмак вже отримав достатній досвід роботи в ОПУ в якості помічника глави держави, знав, як ця машина працює.
Чи вплине зміна глави ОПУ на державну політику України? З високою ймовірністю, якихось кардинальних змін у державній політиці України не відбудеться. Якщо в перші місяці президентства Зеленського генератором ідей, зокрема щодо дострокових парламентських виборів, виступав Богдан, то зараз всі ключові пріоритети державної політики визначає сам президент. У цьому контексті дуже важливо, що новий керівник Офісу позиціонує себе як виконавець волі і доручень президента, а не як самостійну політичну фігуру.
У перші місяці президентства Зеленського генератором ідей був Богдан, а зараз пріоритети визначає сам президент
На своєму першому брифінгу в новій якості Єрмак підтвердив, що насамперед займеться врегулюванням конфлікту на Донбасі. І дуже ймовірно, що успішний переговорний тандем Єрмак-Козак найближчим часом активізує діалог. Нові ж посади обох підвищують статусний рівень цих переговорів. Що ще більш важливо – вперше з драматичною зими 2013-2014 років можуть поновитися прямі і офіційні контакти між адміністраціями президентів Росії і України.
Правда, з урахуванням переговорного і політичного стилю як Єрмака, так і Козака, ці переговори, швидше за все, будуть носити напівофіційний характер (точніше, у них буде офіційно-публічна частина і більш значущий неофіційний рівень). При цьому для Єрмака існує потенційний ризик захопитися переговорами з зовні конструктивним Дмитром Козаком. Представник АП може запропонувати Україні приблизно ті ж рецепти, які він просував для Молдови і Придністров’я. Але будь-який сценарій федералізації України неприйнятний ні для Зеленського, ні для більшої частини українського суспільства. Позиції та інтереси Москви і Києва з Донбасу (не кажучи вже про Крим) залишаються принципово протилежними. Тому прориву в переговорах між Росією та Україною домогтися буде вкрай складно.
Щодо можливого впливу Єрмака на внутрішню політику питань поки що більше, ніж відповідей. Навряд чи найближчим часом відбудуться істотні зміни і в самій ОПУ. Ядро його керівництва складають колеги Володимира Зеленського з «Кварталу-95», і кадрові рішення по ним може приймати тільки глава держави. Крім того, Єрмаку знадобиться певний час, щоб розібратися зі справами і оволодіти тими напрямками, які безпосередньо керував Богдан. Особливо це стосується законодавчого процесу, роботи парламенту і супроводу земельної реформи. Швидше за все, Єрмак буде впливати на кадрову політику в сфері виконавчої влади. Судячи з його попередньої діяльності, політичний стиль нового глави ОПУ буде істотно відрізнятися від стилю його попередника. Турбо-режим змінять спокійні планомірні дії, конфліктне тиск не тільки опонентів, але й на колег по команді – пошук компромісних і гнучких рішень. Втім, поки що судити про те, ка кон розкриється, ще рано.