У середу Елла Памфілова розкритикувала роботу петербурзького виборчкому, звинувативши його в непрофесіоналізмі і невиконання судових рішень. Вона зазначила, що в територіальні комісії призначаються люди, малопридатні до тих завдань, які ставляться». Очевидно, що ЦВК посилено готується як до всенародного голосування щодо поправок до Конституції, так і до єдиного дня голосування у вересні. Про це ж говорить і зміна виборчого законодавства, що проводиться депутатами в режимі спецоперації і істотно полегшує фальсифікації. Член ради руху «Голос» Аркадій Любарев вважає, що в цих умовах громадянське суспільство не повинно самоізолюватися від дій влади.
Коли в січні було оголошено про проведення загальноросійського голосування за поправки до Конституції, було багато міркувань про те, що це унікальна процедура. Ці міркування лунали як з боку влади — щоб переконати громадськість у тому, що при встановленні правил плебісциту не можна спиратися на добре опрацьовану законодавство про вибори та референдум, — так і з боку опозиції, щоб обґрунтувати бажання ігнорувати це голосування.
Перші два місяця цей порив частини опозиції підкріплювався відсутністю будь-яких законодавчо встановлених правил загальноросійського голосування, і це дозволяло говорити, що голосування абсолютно незаконно. Але в березні правила з’явилися. Критично оцінюючи їх, експерти звертали увагу на те, що вони сильно відрізняються від правил проведення виборів і референдуму в частині зниження гарантій прав громадян. Проте відразу ж виникло прогноз, що тепер законодавство про вибори почне рухатися в сторону, зазначену правилами загальноросійського голосування.
І цей прогноз вже почав збуватися. 12 та 13 травня Державна дума прийняла низку законів (20 травня вони були схвалені Радою Федерації), що вносять зміни у правила проведення виборів. І стало помітно, що частина новел повторює те, що було недавно запропоновано для загальноросійського голосування. Зокрема, розширення переліку підстав для голосування на дому, повернення до практики дострокового голосування і зовсім нова процедура — дострокове голосування за межами приміщення для голосування.
Паралельно розширюються можливості застосування дистанційного електронного голосування (ДЕГ). Спочатку з боку ЦВК ми чули запевнення, що вони не будуть поспішати з впровадженням цієї неоднозначно сприймається процедури. Але в 2019 році ініціатива йшла з боку московської адміністрації — і ЦВК їй «не перешкоджала». Після виборів до Мосміськдуми, де ДЕГ змінило результат в одному з трьох округів, в яких воно застосовувалось, були розмови про те, що ЦВК не поспішаючи розробляти свою платформу ДЕГ, а про московську платформу можна забути. Тепер же ми бачимо, що йде «змагання» обох платформ. І хоча вони досі не опрацьовано ні технічно, ні юридично, вже прийняті одразу два закони, що дають їм «зелену вулицю». В одному законі передбачається продовження московського експерименту, в іншому — ЦВК надано право вводити ДЕГ на будь-яких виборах. Передбачена можливість ДЕГ і при проведенні загальноросійського голосування.
Одночасно з’явилася нова (тобто добре забута стара) процедура — голосування поштою. Насправді можливість поштового голосування вже 18 років записана у федеральному законі «Про основні гарантії виборчих прав…», але про це багато міцно забули. Було кілька спроб випробувати цю процедуру на регіональних виборах в чотирьох регіонах, але нею скористалося дуже мале число виборців. І не дивно. Якщо дотримуватися всі необхідні заходи, спрямовані проти маніпуляцій, то процедура виходить досить складною. Виборець повинен або сам отримати бюлетень та два конверти, або, якщо він їх запитує поштою, повинен докласти нотаріальне посвідчення свого підпису. І відправляти свій голос потрібно в поштовому відділенні рекомендованим листом. Так було записано в тимчасових правилах, встановлених ЦВК у 2011 році. Зараз, напевно, можна буде підключити і портал Держпослуг, але ним користуються не всі виборці. В цілому, хоча поштове голосування мотивується епідеміологічною обстановкою, воно мало підходить саме в умовах епідемії, оскільки все одно передбачає контакти виборця з різними особами — нотаріусом, поштою.
Поштове голосування мотивується епідеміологічною обстановкою, але мало підходить саме в умовах епідемії
Паралельно змінюються правила збору підписів виборців для кандидатів і партій, які не мають пільги при реєстрації. Тут зміни назріли, що показали вибори в Мосміськдуму минулого року. Втім, необхідність змін була зрозуміла експертам і раніше, але після літа 2019 року вже значної частини суспільства стало ясно, що діючі правила сильно ускладнюють чесний збір підписів і одночасно дозволяють «вибірково» реєструвати тих, хто потрібен влади (в тому числі в якості спойлера), і не пускати на вибори небезпечних для влади кандидатів.
Після виборів були озвучені досить широко підтримані експертною спільнотою пропозиції: повернення виборчого застави, зниження необхідного числа підписів, підвищення допустимої частки браку в підписних листах, дозвіл збору підписів через електронні сервіси, позбавлення почерковедов можливості довільно бракувати підписи і т. п. Однак законодавці більшість цих пропозицій проігнорували, а в деяких питаннях пішла протилежним шляхом.
Так, допустиму частку шлюбу на регіональних і муніципальних виборах не підвищили до 20%, як пропонували експерти, а знизили до 5%, щоб відтворити драконівські правила федеральних виборів. Нагадаю, що на виборах в Держдуму в 2016 році при цих правилах відсів серед кандидатів, яким потрібно було збирати підписи, склав 94%. На регіональних виборах відсів поки менше, але тепер він, мабуть, буде наближатися до цього видатного показником.
На виборах в Держдуму в 2016 році відсів серед кандидатів, яким потрібно було збирати підписи, склав 94%
Почерковедам дається більше можливостей для довільної вибракування підписів. Раніше вони їх найчастіше бракували, стверджуючи, що дата внесена чужими руками. Тепер вони можуть так само голослівно говорити про «несобственноручном» внесення прізвища, імені та по батькові. Якщо б від них зажадали обґрунтування для таких висновків, новела мала б якийсь сенс у боротьбі з підробкою підписів. Поки ж це все спрямовано на збільшення можливостей для недопуску неугодних кандидатів.
Єдине, що законодавці прийняли експертних пропозицій, — це збір підписів через портал Держпослуг. Але взяли в такому вигляді, що головна мета виявилася вихолощена. В електронному вигляді можна буде зібрати не більше половини підписів (а в регіонах можуть зробити і менший ліміт), тобто у кандидатів немає можливості уникнути свавілля почерковедов і довідок МВС. Так і зниження допустимої частки шлюбу до 5%, про яку сказано вище, — це фактично компенсація за те, що перевіряти доведеться в два рази менше підписів.
Коли обговорюється виборче законодавство, помітні дві крайності. Одні кажуть, що закон ніякого значення не має, оскільки влада все одно все зроблять так, як захочуть. Інші — швидше розуміють, чим стверджують, що закон має вирішальне значення. Вважаю обидві крайності неправильними та шкідливими. У зв’язку з прийняттям нових законів прозвучало дуже багато коментарів, де говорилося, що вибори закінчилися. Я не можу з цим погодитися. Очевидно, що ці закони сильно полегшують і недопуск кандидатів, і фальсифікації. Для цього вони приймаються. Але що буде на практиці, залежить не тільки від законів, але і від суспільної активності. Це стосується і загальноросійського голосування і виборів.
Ці закони сильно полегшують і недопуск кандидатів, і фальсифікації. Для цього вони і приймаються
Якщо активна частина суспільства махне рукою і скаже: ми в цьому участі не беремо, то руки у влади будуть розв’язані. Тоді вони можуть робити все, що захочуть.
Якщо ж ми будемо активно спостерігати за цими процесами, то можливості для фальсифікацій будуть знижені. Мова не тільки про спостереження на виборчих дільницях, яке абсолютно необхідно, але і про спостереження за всім процесом, а також про експертному аналізі. Якщо буде готовність протестувати проти явних порушень, влада буде більш обережною і, швидше за все, відмовиться від найбільш нахабних методів маніпуляцій.
Днями ми почули, як керівники ЦВК влаштували рознос санкт-петербурзької виборчої комісії. Чому саме Пітер «потрапив під роздачу»? Думаю, що з двох причин. З одного боку, там на муніципальних виборах місцева влада діяли надто нахабно. Але, з іншого боку, в північній столиці є громадськість, готова проти цього протестувати. І федеральним владі доводиться реагувати.
Що стосується прийнятих зараз законів, треба ще відзначити, що вони надають ЦВК досить широкі можливості для підзаконного нормативного регулювання. І по частині збору підписів через Держпослуги, і в частині дострокового, поштового та електронного голосування. Як ЦВК скористається цією можливістю, приверне комісія експертів до роботи над своїми нормативними актами і прислухається до них — все це нині має бути в центрі уваги.