У Пскові за «виправдання тероризму» судять журналіста радіо «Свобода», колишнього головного редактора газети «Псковська губернія» Світлану Прокопьєву. У листопаді 2018-го вона опублікувала матеріал «Репресії для держави» про трагічну подію в Архангельську, де 17-річний анархіст Михайло Жлобицкий підірвав себе в приймальні місцевого УФСБ, загинув сам і поранив інших людей.
Справи по статті 205.2 підслідні ФСБ, але справа Світлани Прокопьєвою (в порушення якого, безумовно, ФСБ брала участь), розслідував Слідчий комітет. Мабуть, спецслужба не стала брати на себе відповідальність за кримінальну справу у зв’язку з публікацією в офіційних ЗМІ, зосередившись на публікаціях пересічних громадян в соціальних мережах. Справа слухається в Псковському обласному суді трійкою суддів 2-го Західного окружного військового суду – справи про тероризм саме підсудні військовим судам. Максимальна санкція за статтею – до семи років позбавлення волі.
Самопідрив Жлобицкого визнали терористичним актом, про трагедію написали багато, але до медіа федерального рівня у Роскомнадзора претензій не виявилося. Всю силу репресивної машини кинули в регіони, де, за даними «Агори» провели понад 100 обшуків і порушили понад 20 кримінальних справ.
Псковское справа готувалася «в плановому порядку». Ще 18 листопада 2018 року першу експертизу тексту Прокопьєвою за замовленням Роскомнадзора зробив підвідомчий йому ж ФГУП «Радіочастотний центр». 11 грудня того ж року федеральний Роскомнагляд виніс попередження «Еху Москви в Пскові» і «Псковської стрічки новин» за публікацію текстів Прокопьєвою «з ознаками виправдання тероризму».
Жодної цитати, що підпадає під «виправдання тероризму», в попередженнях наведено не було. Публікації були видалені, «Ехо Москви в Пскові» і «Псковської стрічки новин» оштрафували на 200 і 150 тисяч рублів відповідно. ЗМІ оскаржили обидві приписи, але суд відмовився визнати дії Роскомнадзора незаконними. Надалі обидва ЗМІ від апеляційного оскарження рішень суду відмовилися, сплатили штрафи і припинили співпрацю зі Світланою Прокопьєвою.
Тепер рішення суду по адміністративній справі зумовлює наступне рішення – у кримінальній, наявності юридично не закріплений по таких справах, але існуючий де-факто дуже небезпечний механізм преюдиціальності. На превеликий жаль, між юристами двох псковських ЗМІ та адвокатами Світлани Прокопьєвою виникли розбіжності процесуального характеру, в результаті чого робота двох груп захисників проходила автономно.
Про порушення кримінальної справи проти Прокопьєвою стало відомо 6 лютого 2019 року: до неї додому прийшли з обшуком слідчі в супроводі десятка озброєних співробітників СОБР, обшук тривав п’ять годин, у Світлани вилучили всі електронні пристрої, у тому числі мобільний телефон. Шукали докази «умисного вчинення злочину». Саму Світлану кілька годин допитували в Слідчому комітеті в Пскові і не затримали, швидше за все, тільки в зв’язку з величезним суспільним резонансом в Росії і за кордоном: за лічені години порушення кримінальної справи стало міжнародною подією.
4 липня 2019 року Світлану Прокопьєву без рішення суду і до пред’явлення обвинувачення внесли в федеральний реєстр осіб, підозрюваних у причетності до екстремістської або терористичної діяльності, її банківські рахунки були заблоковані, а операції на зразок оплати послуг ЖКГ або зняття грошей на особисті витрати проходять спеціальне узгодження.
Для створення «доказової бази» слідство скористалося показаннями декількох псковських політичних фріків, які називали текст Прокопьєвою «найяскравішим прикладом злочинного зловживання свободою слова», а також двох секретних свідків (під конспіративними іменами Петро Петрович Петров і Олексій Єгоров), які нібито були особисто знайомі з Прокопьєвою і дали слідству свідчення (доноси) з формулюваннями «дискредитує діючу владу» і «опозиційно налаштована до влади».
По суті наслідок перетворилося в «війну експертиз»: замовленим наслідком експертиз, підготовленим працівниками з мінімальним експертними стажем, протистоять незалежні експертизи фахівців світового рівня, які слідство намагається представити як ангажовані Світланою Прокопьєвою та її адвокатами. Таке ж протистояння очікується і в суді. Рішення суду залежить від того, які експертизи він визнає обґрунтованими і підлягають застосуванню як обґрунтовані докази у справі.
Експерти зі сторони обвинувачення домысливают і фактично дописують текст за автора (і називають це «трактуванням контексту»), вносячи в текст своїх висновків і формулювання, і висновки, які відсутні у автора, а експерти захисту аналізують тільки сам текст, доводячи лексична та семантична відсутність виправдання тероризму.
Ключовий і очевидний доказ фахівців і захисників: спроба пояснити будь-яка подія, дія не є і не може бути його виправданням. Пояснення того, що відбувається, в тому числі трагедій, є професійною роботою журналіста. Журналістське дослідження обставин та причин подій не може бути заборонене і тим більше кримінально карається.
Ось текст Прокопьєвою, в якому побачили «виправдання тероризму»:
«Суворе держава, з жорсткою, точніше, жорстокої правоохоронною системою, для якої головне — покарати злочинця, а не захистити права, виховало відповідне покоління громадян. Саме так я розумію найгучніша подія минулого тижня — вибух в архангельському ФСБ…
Теракт як метод політичної боротьби — не дарма багато хто тут же згадали народовольців. Схожість тим більш жахливе, якщо пам’ятати про відмінності: ті юні смертники, терористи 19 століття жили при монархізм, коли цивільні права і свободи не були не те, що визнані Росією, але навіть і сформульовані належним чином, а з каналів поширення інформації були в кращому випадку щоденні газети.
І ось, півтора сторіччя тому, в демократичній державі, де є вибори і багатопартійність, де проголошена свобода слова і переконань, де в лічені секунди ти можеш розповісти про свої ідеї та вимоги багатомільйонної аудиторії, незадоволений молода людина знову робить і підриває бомбу. Хлопець, який народився і виріс в путінській Росії, не побачив іншого способу донести до людей свій протест проти тортур та фабрикування кримінальних справ.
…Сильна держава. Сильний президент, сильний губернатор. Країна, влада в якій належить силовикам.
Покоління, до якого належав архангельський підривник, зросла в цій атмосфері. Вони знають, що на мітинги ходити не можна — розженуть, а то й поб’ють, потім засудять. Вони знають, що одиночні пікети карані. Вони бачать, що тільки в певному наборі партій ти можеш безболісно складатися і лише певний спектр думок можна висловлювати без побоювання. Це покоління вивчило на прикладах, що в суді справедливості не досягнеш — суд проштампує рішення, з яким прийшов товариш майор.
Багаторічна обмеження політичних і цивільних свобод створило в Росії не просто невільне, а репресивну державу. Держава, з якими небезпечно і страшно мати справу…
…Жорстокість породжує жорстокість. Безжальне державу справило на світ громадянина, який зробив смерть своїм аргументом».
Ці цитати з колонки Світлани Прокопьєвою, включаючи стала знаменитою фразу про державу, зустрічаюча «ответочку», неодноразово публікувалися в ЗМІ вже після порушення кримінальної справи. І ні за однією з цих публікацій не було реакції силовиків. Багато в чому відсутність такої реакції було викликано сильним суспільним резонансом, масштаби якого зробили справу Світлани Прокопьєвою найвідомішим у Росії та світі справою по «виправдання тероризму».
В акції солідарності з Прокопьєвою, оголошеної 1 жовтня 2019 року (в день її народження), взяли участь більше 170 російських медіа з 39 регіонів, вони опублікували понад 600 матеріалів, з урахуванням зарубіжних ЗМІ число публікацій перевищила тисячу, у тому числі 56 російських ЗМІ опублікували повністю авторську колонку Світлани «Сім років за дві сторінки тексту».
Справа Світлани Прокопьєвою є суто політичним. Це справа проти свободи слова, свободи масової інформації, свободи як такої, як природного середовища життя людини. Це спроба держави накреслити не тільки для журналістів, але для всіх громадян Росії «подвійну суцільну»: про це не говори, не пиши, у підсумку – не думай. Навіть не баріться. Справа Світлани Прокопьєвою – це спроба видавити кисень з російського суспільства, це домагання на обмеження свободи слова десятків мільйонів людей. Це справа проти кожного з нас.
Світлана Прокоп’єва повністю невинна. Вона не скоювала злочину, в якому її звинувачують. Якщо суд буде діяти в рамках закону й справедливості, він винесе виправдувальний вирок. Ніяке інше рішення суду не буде ні законним, ні справедливим.
Автор: депутат Псковського обласного Зборів депутатів Лев Шлосберг