США почали підготовку до «негайного» виведення військ з Сирії після того, як президент Дональд Трамп оголосив про перемогу над терористичної угруповання «Ісламська держава» в регіоні. За даними американської преси, це рішення було прийнято Трампом після розмови з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, який виступає проти підтримки Вашингтоном військових формувань курдів.
Про те, чому Трамп прийняв це рішення, чи залишаться війська США в регіоні і що тепер буде з курдами, а також про те, що «Ісламська держава» нікуди не поділася, The Insider розповів сходознавець Сергій Серьогічев.
Ніякого виводу американських військ по факту не буде. І тут можливі два варіанти, яким саме чином США залишаться в Сирії. Перший – варіант з ротацією, який використовує в регіоні і Росія. Працює це так: ми виводимо один підрозділ і дуже голосно про це розповідаємо і показуємо: от подивіться, ми виводимо їх. А інше підрозділом – вводимо, але про це мовчимо. Не приховуємо цього, але і не орем. Там хлопці працюють, заробляють гроші, що про це кричати голосно.
Є другий варіант: Трамп дійсно виводить звідти війська, але залишає контрактників ЦРУ і Міноборони. А коли йому вкажуть на це, він скаже: «А там немає американських військових. Там є приватні фахівці з безпеки. За контрактами працюють з місцевими фірмами. Нічого такого особливо. А американських військових там немає».
Ніщо не заважає американському командуванню зібрати особовий склад і сказати: «Хлопці, ось президентом дано наказ про вихід з Сирії. Але якщо ви зараз підпишіть звільнення з лав збройних сил, наша компанія візьме вас до себе на роботу. От скільки ти отримував? Помножується на 5, ти будеш стільки отримувати в місяць. Це був річний оклад, у тебе буде місячний оклад. Займатися тим же самим, тільки тепер Ви будете приватні контрактники». І це дозволить Трампу говорити, що там немає жодного американського військовослужбовця, тільки колишні. А ще можна замінити регулярних військових на оперативників відділу спецоперацій ЦРУ, наприклад – вони і так там є, тепер буде більше.
Кількісно контингент США якщо і зміниться, то не сильно. Він може змінитися у бік більшої спеціалізації – зараз там, в основному, спецназ. Великої кількості важкої американської бронетехніки там немає – тільки “Хаммери”, але на них вони можуть поставити все, що завгодно: хоч міномети, хоч ракетні установки. Найбільша помилка старого американського командування – використання спецназу, на підготовку якого витрачаються величезні гроші, в якості звичайних регулярних військ. Це нерозумно, і я думаю, що до Трампа зуміли донести цю думку. Я не думаю, що США будуть нарощувати контингент спецназу в регіоні.
Може змінитися призначення угруповання. Наприклад, в Сирії залишать невелику групу спецназу просто для самозахисту, а акцент зроблять на розвідку і відправлять в регіон фахівців з беспилотникам і радіоелектронної розвідки. Але США з Сирії не підуть – це 100%. І також продовжать очолювати коаліції західних країн у регіоні.
Ці заяви Трамп робить для зовнішніх і внутрішніх глядачів – для своїх виборців, яким він неодноразово обіцяв звідусіль вивести американські війська, і для конгресменів, яких схвилювала ця показушна закупівля Туреччиною російських комплексів С-400. Причому багато американські політики чудово обізнані, що це не є загрозою для членства турків в НАТО, але все одно розігрують цю карту – Туреччина від нас іде, ми її втрачаємо, нашого союзника перекуповують! І біжить це все за звичним руслом «Трамп повинен піти». Вже і демократи, і навіть республіканці вважають, що Трамп – це історична помилка. Не джентльмен він, дамі не поступився. Нахабно обійшов даму (тяжко хвору, до речі!) на президентських виборах, і не поступився.
І Трамп використовує зовнішню порядку як інструмент внутрішнього тиску. Що там у Сирії його цікавить значно менше, ніж власне перебування в Білому домі, тому це шоу з виведенням американських військ направлено більше на заспокоєння громадської думки і конгресменів, які звинувачували його в тому, що він зрадив інтереси США, посварився з Туреччиною і зблизив її з Росією.
Тому я не виключаю, що вся ця історія з виведенням військ – це спроба задобрити турків, які протягом конфлікту негативно ставилися до участі американців. Причому не до самого факту присутності американців на цій території (вони самі там знаходяться без дозволу Дамаска), а до того, що американці зробили ставку на курдів і підтримують їх зброю. Трамп, говорячи про виведення військ, як би хоче сказати Ердогану: «Дивися, я перестаю підтримувати курдів». І якщо Вашингтон дійсно перестане підтримувати курдів, якщо сотні американських спецназівців перестануть бути в їх рядах, навчати, тренувати і так далі; якщо курдам перестануть передавати американську зброю, то Анкарі буде абсолютно по барабану, скільки у США залишилося військ в регіоні і чим вони займаються.
З точки зору Білого дому, для публіки все повинно виглядати так, що Америка як ревнивець турбується за свою турецьку дружину, яка думає йти до іншого. І Трамп буде намагатися, щоб турки відчули, що США про них ще пам’ятає і хороше, не тільки погане. Тому що насправді в Білому домі прекрасно розуміють, що Москва ніколи не зможе підпорядкувати Туреччину своєму впливу. І США не зможуть Туреччина не буде ані проамериканською, ні проросійською.
Але над відносинами ж можна працювати. До недавніх подій – заяви Трампа про готовність передати туркам проповідника Гюллена – відносини між країнами йшли по низхідній лінії. Вони дедалі погіршувалися, і погіршувалися, і погіршувалися. Білий дім мріє про поліпшення.
Ці загравання США з Туреччиною ставлять в незручне становище курдів, які одного разу зробили свою ставку, обравши співпрацю з американцями, коли Москва пропонувала їм піти під російський парасолька. Зараз ця ставка може стати могилою під американським прапором.
Однак турки не налаштовані влаштовувати геноцид курдів з тієї простої причини, що якщо вони це почнуть, курди влаштують їм криваву лазню. Якщо турецька армія під натиском політичного керівництва Турецької Республіки почне проводити фактичні операції, що нагадують геноцид курдського населення на території Сирійського Курдистану, то відповідна реакція курсів буде дуже страшною. Курди можуть розв’язати терор в Європі, нападаючи на турецькі посольства та культурні об’єкти, на фірми. Можуть взагалі перетворити Анкару і Стамбул у поле бою. Можуть знищити все управління жандармерії і поліції, взагалі турецьких спецслужб на південно-сході. Це вони зараз обстрілюють їх з гранатометів, а тут почнуть просто підривати, вбивати сім’ї військовослужбовців. І вони це влаштують: коли твій народ вирізають, твоїх дітей, жінок, старих убивають, у тебе не залишається іншого вибору.
А поки курдські терористи будуть розважатися, курдські юристи будуть завалювати всі міжнародні органи скаргами на Туреччину і звинувачення в геноциді. І тут же отримають підтримку, в тому числі фінансову, Саудівської Аравії. Тому що зараз турки зловили саудитів на ділі Хашокджи, а у саудитів з’явиться шанс зловити турків на геноциді курдів. А це значно серйозніше: один по-звірячому вбитий журналіст проти десятків тисяч закатованих курдів. І саудити не пошкодують пари десятків мільйонів доларів для того, щоб розкрутити цю істерію, якщо почнеться.
Туреччина на це не піде. Анкара ставить собі завдання послабити військовий потенціал курдів, знищити курдів вони не зможуть. Крім того, турецька армія знаходиться в напіврозібраному стані після масштабної зачистки. Зачищене вище командування і середнє командна ланка – скільки звільнено, скільки під слідством, скільки у в’язниці. Це як раз ті ланки, які потрібні для проведення крупних військових операцій (а зрозуміло, що на ротно-батальйонному рівні таку операцію не провести). А командування турецької армії зараз формується за принципом вірності Ердогану. Не має ніякого значення, який у тебе був випускний і вступний бал у військовій академії – важливо, щоб ти був відданий Ердогану і все. Ти можеш бути закінченим тупицею, але якщо ти вірний Ердогану, будеш командувати полком. Зрозуміло, що в разі реальної війни твій полк, швидше за все, залишиться там. Звичайно, турки могли б задавити курдів силою, але це призведе до таких величезних проблем, що вони на це не підуть.
Всупереч словами Трампа, терористичне угрупування «Ісламська держава» не переможена, вона видозмінилася. Справа в тому, що «Ісламська держава» – це не стільки організація, скільки ідеологія. Зараз знищений конкретний носій цієї ідеології, але сама вона – ні. Умови не знищені, значить, скоро може виникнути щось подібне.
Адже спочатку ІГ – було дуже локальним феноменом, що виник в Іраку і Сирії. В Іраку це була спайка колишніх офіцерів Саддама з верхівкою сунітських племен, які були незадоволені розподілом влади після падіння режиму. У Сирії – приблизно теж саме: це спайка перебіжчиків з армії та тієї частини сунітської верхівки, яка була незадоволена тим, як ділили гроші люди з оточення президента Асада. Якщо ситуацію не змінити, на зміну «Ісламському державі» прийде якесь інше утворення.
І потім, і ці залишки ІГ не добиті повністю. Вони припинили опір, вони розкидані, багато залишили регіон і повернулися туди, звідки приїхали — у Франції, наприклад, в Бельгії. Тому не виключено, що скоро вони продовжать свою терористичну діяльність в Європі. Поїхали дуже багато – через ту ж саму Туреччину, через Кіпр, через Ліван, де в принципі практично відсутній кордон з Сирією.
Крім того треба враховувати, що частина угруповань, що входять в «Ісламська держава», мимикрировала. Вони просто скинули з себе цей бренд. У західному світі впевнені, що якщо ти перестав іменувати себе бойовиком «Ісламської держави» і став бойовиком, припустимо, Організації на захист демократичної Сирії, то ти тепер не джихадист, ти тепер благородний партизан. Навіть бороду голити не треба, вона тепер по-благородному виглядає. Якщо джихадист написав заяву: «Прошу звільнити мене з лав «Ісламської держави» за власним бажанням у зв’язку з переходом на інше місце роботи». Його оформили можна сказати світовій спільноті: «Ось, хлопці, я вже два дні не джихадист, а бойовик Вільної сирійської армії, повстанець. І тепер ріжу голови во славу народу Сирії і його демократичних ідеалів. А не в ім’я Аллаха. Так що хто мене тепер джихадистів бородатим обізве, я в суд подам нафіг». І на Заході у це повірити.