У неділю в дві години дня Пушкінська площа в Москві була повна людей: вже десь через півгодини після початку акції проти підвищення пенсійного віку там зібралося не менше двох тисяч осіб. В більшості своїй — як це зазвичай буває на акціях, організованих командою Навального — старшокласники та студенти, а от людей передпенсійного віку, яких це реформа стосувалась в першу чергу, було майже не видно (а ті, хто все ж таки прийшов, теж навряд чи зробив це саме через пенсій).
За гаслами, які скандував натовп, теж не було очевидно, що протестувальники стурбовані підвищенням пенсійного віку — найпоширенішими були «Путін — злодій», олдскульное «Геть владу чекістів» («А чим чекісти не догодили?» — щиро здивувався один із школярів, але підтримки не отримав), «Ми тут влада», «Це наше місто» та інша класика. Незважаючи на те, що формальним приводом для неузгодження мітингу стала заборона на агітацію в день виборів мерів, про Собяніна в цей день майже ніхто не згадував.
Поліція, яка чергувала по периметру, затримала лише однієї людини — Руслана Шаввединова — мабуть, як організатора, в іншому ж перший час вона намагалася дотримуватися пристойності.
З поліцейських машин кожні кілька секунд автоматично (високі технології!) доносилася заздалегідь записана ритуальна фраза, стомлено повторювана поліцейськими на всякий випадок і по-старому в мегафон: «Шановні громадяни, не заважайте проходу громадян, ваша акція не узгоджена». Громадяни не прислухалися до цього рекурсивного заклику і активно походжали, заважаючи самі собі.
У міру збільшення щільності площі біля протестувальників все більш популярними стали ставати ліхтарі.
У якийсь момент стало здаватися, що все закінчиться мирно. Навіть коли один з організаторів акції почав виступати з імпровізованої промовою в мегафон, поліція втручатися не стала.
Через деякий час присутні почали трохи нудьгувати і вирішили рушити на Тверську. Власне, заклики прогулятися по «широким тротуарах Тверській» були в цей день видно на всіх екранах поїздів московського метро. Було б дивно, якби протестувальники не скористалися цією пропозицією:
Ходу по Тверській тривало метрів 200, до місця, де перегороджували вулицю металошукачі і кордон Омону. Дійшовши до цього місця, хода розгорнулося і повернулося назад на Пушкінську площу.
Після години мітингувальники знову вирішили прогулятися, але на цей раз до Манежної площі. По дорозі вони не зустріли жодного опору.
Дійшовши (досить звивистим шляхом) до початку Великої Дмитрівки, натовп знову вперлася в металошукачі. В якийсь момент деякі юні учасники, щойно побачивши поліцейських, рвонувся назад, але були зупинені більш досвідченими мітингувальниками.
Було досить очевидно, що протестуючі (яких до цього моменту залишилося чоловік 300-400) кордон поліцейських не прорвут, і жодних спроб зробити це вони не робили. Деякі з протестувальників, особливо чоловік в червоній кофті, вели себе досить емоційно, але не більше того. Цього, однак, виявилося достатньо для того, щоб поліцейські з кийками напереваги рвонулися в натовп і почали жорстко скручувати протестувальників, орудуючи гумовими кийками.
Приблизно через годину вже мало що нагадувало про протестної акції на широких тротуарах похорошевшего при Собяніна комфортного європейського міста.