«До нас їдуть! Пишуть: ковбасу залиште, ми їдемо!», — бадьоро рапортувала товаришам Сэлмэг Baldanova. Разом з іншими учасниками стихійного мітингу за скасування підсумків виборів мера Улан-Уде вона ховалася від дощу в старому автобусі, що належить місцевому поету Есугею Сындуеву. На годиннику друга ночі; жінки готують їжу, з магнітоли Микола Расторгуєв співає щось про рідні береги і темну нічку. Через десять хвилин автобус візьмуть в оточення бійці Росгвардии. Сэлмэг розпиляють газ в обличчя — вона буде нестямно кричати, заходиться в кашлі і ридати, поки «космонавти» витягують її з автобуса за ноги на Майдан Рад. Там активістку і 16 її товаришів поставлять на коліна, а потім «упакують» в автозак.
Атака на автобус в ніч з 11 на 12 вересня ознаменувала перехід уряду Бурятії до жорстких заходів по відношенню до мітингуючих в Улан-Уде. До цього моменту у чиновників і силовиків не було чіткої тактики — 9 вересня на протестувальників закривали очі, а вранці 10-го вже жорстоко били кийками. В той самий день декілька десятків росгвардейцев штурмували Майдан Рад і затримали всіх лідерів страйку, але через кілька годин вже намагалися домовитися з новим. Глава республіки Олексій Цыденов навіть спішно відшукав у Москві картину з бурятськими національними мотивами і на її тлі записав відеозвернення з посилом «Давайте жити дружно».
Олексій Цыденов, глава Бурятії, 10 вересня 2019 року, другий день протесту:
«Республіка Бурятія завжди славилася сильними і дружними людьми і сподіваюся, так і збережеться. Я ще раз скажу, що у різних кандидатів були різні пропозиції, і ми будемо їх враховувати. У В’ячеслава Михайловича Мархаева — великі федеральні можливості. У нас багато накопичених проблем, які вимагають законодавчого федерального рішення. Він як член Ради Федерації, якщо дійсно вболіває за інтереси жителів міста і республіки, може допомогти нам просунути їх на федеральному рівні“.
В ніч на 12 вересня влади республіки вже не думали про компроміси. Увечері 11 вересня з’явився документ (зрозуміло, ніде не опублікований) про святкування на центральній площі 80-річчя битви на Халхін-Голі. Саме на цій підставі жорстоко напали на автобус: згідно з указом мера Улан-Уде Ігоря Шутенкова, з опівночі 12 вересня до 15 вересня площа повинна бути перекрита. Раніше про урочистості з приводу ювілею грандіозної битви за свободу Монголії ніхто не чув.
Олексій Цыденов, глава Бурятії, 12 вересня 2019 року, четвертий день протесту:
„Якогось відкритого діалогу ви просите? Жодної заявки в міську адміністрацію на узгодження законного мітингу не надходило, навіть не питали. На пряму зустріч приходити теж відмову. Я розумію, образа і розчарування. Але значна кількість жителів міста В’ячеслава Михайловича Мархаева підтримали, значить були і пропозиції і побажання щодо першочергових проблем, які потребують вирішення. Що тепер з цими пропозиціями? Майте силу хоча б накази жителів, які ви отримали, передати для подальшої роботи“.
Ситуація загострювалася і «вкидання» ввечері 11-го — Telegram-канали повідомляли, що на бік мітингувальників стали ветерани Зібрань, а перший заступник голови уряду Бурятії Ігор Зураев оголосив людей на площі «чортами-провокаторами». Вже вранці 12-го поліція Улан-Уде доповість, що це протестувальники атакували росгвардейцев газовим балончиком, а не навпаки. Ніхто не відповість на питання, навіщо Сэлмэг порснула перцівку собі в обличчя, і як отримав опік рогівки боєць в масці. Для остраху заступник мера, начальник управління громадської безпеки адміністрації Улан-Уде Михайло Слєпнєв 12 вересня заявив, що на сайт мерії надійшло повідомлення з погрозами вибухів на вокзалах, в коледжах, вузах, дитячих садках і, звичайно, в храмах.
Ніхто не відповість на питання, навіщо Сэлмэг порснула перцівку собі в обличчя, і як отримав опік рогівки боєць в масці
Михайло Слєпнєв, начальник управління громадської безпеки адміністрації Улан-Уде — заступник голови антитерористичної комісії, 12 вересня, четвертий день протесту:
„У листі автори називають себе активістами. Висловлюють вимоги про призначення перевиборів, а також про звільнення адміністративно затриманих в результаті безладі в ході несанкціонованого мітингу. Вони вказують, що «сюрпризи» готові на вищезгаданих об’єктах“.
Примітно, що під «сюрпризами» сам заступник з безпеки мав на увазі конкретно «радіокеровані вибухові пристрої», хоча в листі, за його ж словами, нічого такого не було. Дивно і те, що загрози надійшли в інтернет-приймальню мерії, а не по-старому — дзвінком. Не було ніяких евакуацій, оцеплений об’єктів силовиками. І, нарешті, у мерії стверджують, що автор листа установлено, «але, як з’ясувала перевірка правоохоронних органів, це повідомлення даний чоловік не відправляв». Завіса. З’ясувати, чи був лист насправді, неможливо.
Як все починалося
Протест в Улан-Уде влаштували таксисти, пенсіонери, студенти, поети, депутати — хто завгодно, але не терористи. Організатор стихійного політичного лиха в столиці Бурятії — таксист Дмитро Баиров. Навесні 2019 року він був одним з лідерів руху проти федеральних агрегаторів таксі, занижують тарифи для місцевих водіїв. Приблизно тоді ж він завів YouTube-канал «Республіка Бурятія» і став знімати репортажі з одиночних пікетів, мітингів за Байкал і проти «Єдиної Росії». Ці ролики дивилися від 300 до 800 осіб. Справжньою зіркою Баиров став у серпні, коли до Улан-Уде з Якутії дійшов Олександр Габишев — шаман, який побачив свою долю у вигнанні Володимира Путіна з Кремля.
Протест в Улан-Уде влаштували таксисти, пенсіонери, студенти, поети, депутати — хто завгодно, але не терористи
Ідеї Сани Шамана поглинули протестного активіста Баїрова. Спочатку він знімав пригоди Габишева, а потім заступився за нього в конфлікті з шаманами з бурятської громади «Тэнгэри». Ролики і стріми про шамана зацікавили глядачів і дозволили Баирову за пару тижнів набрати 10 тисяч передплатників. Завдяки цьому 9 вересня таксист з пробитим вухом (і тому завжди говорить голосно) і нескладною мовою зможе мобілізувати сотні людей і влаштувати гучний протест в історії сучасної Бурятії.
Минулої неділі, 8 вересня поліцейські заарештували «Газель», подаровану Габышеву небайдужими мешканцями Бурятії. Водій автомобіля і сподвижник шамана Ігор Коношанов було затримано за непокору поліції і відправлений в ізолятор на 13 діб. У той же день перший секретар бурятського регіонального відділення КПРФ, сенатор від Іркутської області В’ячеслав Мархаев програв вибори мера Улан-Уде Ігорю Шутенкову — формально самовисуванцю, за фактом ставленику «Єдиної Росії» і особисто глави Бурятії Олексія Цыденова. Збентежений тим, що сталося, 9 вересня Дмитро Баиров разом з товаришем Петром Дондуковым прийшли на брифінг новообраного мера міста.
Дмитро Баиров, таксист, блогер, 9 вересня, перший день протесту:
„Це че за беззаконня-то, а? Олександр Габишев, шаман з Якутії, приїхав, а ви тут херню займаєтеся, шановний або нешанований Ігор? Чоловік незаконно сидить у в’язниці, по беззаконню, ось так незаконно садите! Ви продажний людина, ви продали всю республіку!“
Сам переможець лише ніяково посміхнувся і покинув брифінг, але за бешкетниками незабаром прийшла поліція. Зав’язалася перепалка, Дондукова затримали; весь цей час Дмитро Баиров вів звичну вже трансляцію на YouTube і в нестямі закликав на Майдан Рад «всіх бурять», щоб разом відбити Дондукова, Коношанова і Улан-Уде. Спрацювало. Одним з перших на допомогу Баирову підтягнувся депутат Народного Хуралу (парламенту Бурятії) від КПРФ Баїр Цыренов. Благо, йти було недалеко — головний штаб бурятських комуністів знаходиться в кроці від головної міської площі, як і будівлі уряду і мерії. Друзі Баїрова з протестним акціям таксистів, послідовники Сани Шамана і переконані комуністи незабаром утворили там натовп в декілька десятків чоловік. До 20:00 в центрі Улан-Уде стояли вже півтори сотні осіб – підтяглися глядачі YouTube-каналу «Республіка Бурятія».
Тоді на площі з’явився вже сам програв вибори В’ячеслав Мархаев, він виступив з промовою і надихнув протестувальників. Співробітники поліції голосно закликали натовп розійтися, але Дмитро Баиров люто наполягав на безстроковий протест до тих пір, поки не будуть звільнені Дондуков і Коношанов. «Я Ігорю обіцяв, що буду стояти, поки його не відпустять. Слово не горобець», — емоційно повторював таксист.
Депутат Цыренов спочатку без особливого ентузіазму слухав словами новоявленого колеги по опозиційному цеху, але пізніше відійшов разом з Мархаевым і повернувся вже один, але натхнений і твердо налаштований стояти до кінця. Поліцейські покинули площу, замість них приїхала Росгвардия – кілька автобусів з бійцями встали на вулицях Борсоева і Комуністичної і чекали наказу. Глава МВС Бурятії Олег Кудінов, теж прибув на площу, віддати його так і не зважився. Протестувальники вимагали зустрічі з головою Бурятії, але Олексій Цыденов покинув будівлю уряду через чорний хід опівночі. На наступний ранок він полетів у Москву і досі в Улан-Уде не з’явився.
Баиров, Цыренов і близько двадцяти осіб заночували на площі; комуністи підігнали штатний мікроавтобус, поет Есугей Сындуев – свій особистий «пазик», ще кілька машин надали учасники мітингу. Там протестувальники грілися, спали і готували їжу. Близько восьмої ранку 10 вересня співробітники ППС попросили депутата звільнити паркувальні місця, закріплені за чиновниками міської адміністрації і республіканського уряду; поки він це робив, на площу прибули співробітники Росгвардии і спробували затримати Цыренова. Мітингувальники закрили депутата живим щитом і взяли на себе десятки ударів кийками. Найбільше дісталося проходить повз Олегу Бадмаеву — для нього довелося викликати «швидку». Пізніше йому подзвонили з поліції з погрозами порушення кримінальної справи за ст. 306 КК РФ («Завідомо неправдивий донос», від двох до п’яти років позбавлення волі) — в разі, якщо Олег не з’явиться в поліцію сам. Комуністи вивезли хлопця з площі і заховали.
Олег Бадмаєв, житель Улан-Уде, 10 вересня, другий день протесту:
„Я почав захищати його своїм тілом, на що у відповідь отримав множинні удари палицею по голові, по нирках, по нозі. Я впав, мене запинывали. Ми інстинктивно захопили Баїра живим щитом. Там було три бабусі, дівчата, жінки“
Якби Олег залишився на мітингу, то його точно затримали б — близько 16:00 на Майдан Рад висипали кілька десятків бійців Росгвардии і силовики в цивільному. Вони атакували машини, в яких забарикадувалися Баиров, Цыренов і його помічник Олексій Ихиритов — вибили вікна, витягли організаторів протесту і побили. За словами Дмитра Баірова, росгвардейцы зламали йому перший хребець; у Баїрова і Ихиритова численні синці від ударів.
Затримання лідерів протесту не зупинило стихійну акцію, просто тепер її очолили програвший кандидат в мери Мархаев і депутат Народного Хуралу від КПРФ Леонтій Красовський. Людей стало більше — від 200 до 250 людей, вони продовжили ночувати на площі. До цього моменту влада заглушили зв’язок і відключили вуличне освітлення на площі. Вимоги перевиборів посилилися, люди кричали «Мархаев — наш мер», «Вимагаємо перевиборів» і «Ганьба». 11 вересня Баїрова і Ихиритова звільнили, виписавши штрафи в 15 і п’ять тисяч рублів відповідно. Депутат знову очолив протест. Близько двох годин ночі 12 вересня він вже збирався лягати спати, зайшов в автобус Сындуева — перевірити, як ідуть справи у соратників. В цей момент і сталася та сама газова атака, яку старанно заперечують влади Бурятії.
В цей момент і сталася та сама газова атака, яку старанно заперечують влади Бурятії
11 вересня Дмитра Баїрова заарештували на п’ять діб. 12-го додали ще десять. Ні це, ні отруєння газом, ані побиття, ні погрози, ні раптова святкування річниці битви на Халхін-Голі, ні дощ не зупинили улан-удэнцев. 12 вересня станом на 21:00 вони продовжували мітингувати.
Сергій, житель Улан-Уде, 10 вересня, другий день протесту:
„Я знав про акцію і не збирався йти, але мене шокувало – як Баїра [били вранці 10 вересня]. Це що таке? Майдан тут? Так вони мирно стояли, хотіли поговорити, все спокійно. Тепер я тут стою. Ночувати не буду – завтра на роботу. Але вимагати пояснень від цієї влади я хочу і маю право“.
Ірина, мешканка Улан-Уде, 11 вересня, третій день протесту:
„Треба цю владу поставити на місце. Ми просто хотіли, щоб нам пояснили. Щоб вийшли Цыденов, Шутенко. Але вони нас знати не хочуть. Звичайно, кричимо, звичайно, провокаторів гнати будемо. Як ще щось? Ми голосуємо користі немає, під себе роблять. Значить будемо стояти“.
Майдан Рад протестувальники тепер називають Площею Баїрова.
Текст — Андрій Петров, фото — Марина Сталь, Улан-Уде