У попередній частині спільного розслідування Bellingcat і The Insider повідомили реальне ім’я і справжню біографію «Руслана Боширова»: ним виявився полковник ГРУ, герой Росії Анатолій Чепіга. Тепер нам вдалося встановити ім’я і біографію другого обвинуваченого в отруєнні Скрипалів, який переховувався під ім’ям «Олександр Петров».
«Петровим» виявився військовий лікар Олександр Мишкін, також співробітник Головного управління Генштабу ЗС РФ (раніше — ГРУ). З рук Володимира Путіна Мишкін отримав Зірку Героя Росії (як і Чепіга за Україну). Як з’ясувалося, і Мишкін, і Чепіга одночасно із Зіркою Героя отримали в 2014 році від держави недешеві квартири в Москві.
Заслуги юного лікаря
Олександр Мишкін народився 13 липня 1979 року в Лойге. Лойга — невелике селище сільського типу, забутий богом, а також федеральної і навіть регіональною владою десь в болотах між Архангельської і Вологодської областями. Найближчий до Лойге місто — Котлас (звідси, очевидно, і це місто в паспорті на ім’я «Петрова»). Дістатися в Лойгу своїм ходом — пішки або на машині — можна тільки взимку (снігу тут, на відміну від Солсбері, ніхто не боїться). Все інше час єдиним зв’язком із зовнішнім світом служить залізниця. Номінально їх тут дві: швидкісна гілка «руської колії» і одна з найдовших у Росії вузькоколійок. Остання майже не працює, тому що розкрадена.
Замість тротуарів у Лойге — дерев’яні даті, найпопулярніша техніка — каракат. За даними місцевої адміністрації на вересень 2018 року, Лойге прописані рівне 1111 осіб, реально живе трохи більше 700.
Одна з проживаючих там — Ніна Федорівна Мишкіна, яка приїхала в Лойгу з першою хвилею поселенців на початку 1950-х і є загальною улюбленицею і за сумісництвом бабусею Олександра. Ніна Федорівна — лікар, засновник місцевого медпункту. Судячи з усього, лікарем вона була хорошим — жителі селища в розмові з кореспондентом The Insider Юрієм Князєвим згадували, що вона ніколи не відмовляла пацієнтам, була з ними лагідний і безпомилково вміла діагностувати хвороби. З кінця 90-х вона на пенсії, а 25 вересня цього року їй виповнилося 90.
«Найпершим з ювілеєм Ніну Федорівну привітав онук, — розповідає близька знайома Мишкової. — Вона всім розповідала про це, вона дуже пишається Сашком».
Саша народився і виріс в Лойге в сім’ї молодшого сина Ніни Федорівни Євгена та його дружини Тетяни. Разом з сестрою Ольгою, яка на кілька років його молодше, майбутній офіцер ГРУ ходив в дитячий садок і школу, а потім переїхав разом з родиною в розташований неподалік селище Ломоватка, де його батько влаштувався на роботу директором лісопереробного комбінату.
«Так, це Саша, — каже одна із сусідок Ніни Федорівни, побачивши фотографію „Олександра Петрова“ з системи „Російський паспорт“. — Ми жили поруч, Саша завжди грав разом з моїми дітьми. Після того як він поїхав вчитися і повертався провідати бабусю, завжди заходив до нас. До бабусі він дуже прив’язаний, вони були як мати і син». «Це точно Саша, — підтверджує інша знайома сім’ї Мишкиных, побачивши обличчя „Олександра Петрова“ на кадрі з інтерв’ю RT. — Звідки у вас ця фотографія? Ви не знайдете за нього більше інформації, вона засекречена», — вважає співрозмовниця The Insider.
З самою Ніною Федорівною поговорити не вдалося – її відвезли в Ломоватку (можливо, очікуючи приїзду журналістів).
«Це точно Саша», — підтверджує знайома родини Мишкиных, побачивши обличчя «Олександра Петрова» на кадрі з інтерв’ю RT
Як вважають знайомі Ніни Федорівни, онук Саша продовжує славну медичну традицію сім’ї Мишкиных і служить в Мурманську військовим лікарем. Очевидно, в кар’єрі Саша досяг успіху — пару років тому президент Володимир Путін нагородив Сашу зіркою Героя Росії, про що в Лойге знають всі, а деякі навіть розповідають шанобливим пошепки.
«У Ніни Федорівни є фотографія, на якій Путін вручає Саші орден і тисне руку. Вона їй дуже пишається, але показує не всім і ніколи не дає в руки», — ділиться з The Insider інша близька знайома Мишкової. «Як-то раз, коли він приїхав, я запитала, яка у нього спеціальність. Саша сказав, що я такої спеціальності не знаю. Я сама медик, але коли він назвав її, я дійсно не знала і навіть не змогла запам’ятати. Він пояснив, що це якось пов’язано з підводними човнами». (Спеціальність Мишкіна – гипобарическая медицина, про що буде сказано нижче).
«Ми тільки думаємо, що Саша отримав звання Героя Росії, у нас тут військові таємниці, інформація засекречена, — каже одна з мешканок селища. — Але начебто одне з двох: або за Крим, або за Януковича».
Студент, якого «ніхто не пам’ятає»
У Лойге і Ломоватке Мишкін прожив до закінчення школи, а в 1995 році переїхав до Петербурга. Незабаром (судячи з усього, в 1997 році) він поступив до Військово-медичної академії імені Кірова в Петербурзі (ВМедА), де проходив навчання на 4 факультеті, подготавливающем лікарів для військово-морського флоту. Його обличчя у розмові з The Insider і Bellingcat згадали два інших випускника ВМеда, але вони не були його однокурсниками. За підрахунками одного з цих випускників, Мишкін закінчив ВМедА в 2003 році, але всі опитані The Insider випускники цього факультету (як 2003 року, так і інших років) незмінно відповідали: «З нами він точно не навчався». Через деякий час ця загадка вирішилася: відразу кілька джерел у ВМедА повідомили, що два тижні тому однокурсників Мишкіна зателефонували і наказали мовчати.
Мишкін в ГРУ
Про діяльність Мишкіна до 2016 року мало інформації: відомо, що в 2010-2013 рр. він не раз бував в Україні і в Придністров’ї (де затримувався зовсім ненадовго). Його остання поїздка в Україну відбулася в середині грудня 2013-го і була досить загадковою: тоді він на машині перетнув кордон з Придністров’ям у 16:12 і вже через 6 хвилин повернувся назад. На наступний день він вилетів на літаку з Києва до Москви. Про подорожі Мишкіна-Петрова по Європі (і не тільки) починаючи з 2016 року The Insider повідомляв у попередній частині свого розслідування.
До початку вересня 2014 року Мишкін був офіційно зареєстрований за адресою Хорошевське шосе, 76 (адреса штаб-квартири ГРУ). Приблизно до цього ж часу (до серпня 2014 року) там був зареєстрований і Чепіга. Зрозуміло, це не означає, що Мишкін і Чепіга фізично жили в офісі ГРУ — лише те, що їх реальне місце проживання було засекречено. У випадку з Чепігою відомо, що його квартира знаходилася в будівлі, що належить Міністерству оборони, де, крім нього, проживали десятки інших офіцерів ГРУ. Судячи з усього, в аналогічних апартаментах проживав і Мишкін.
Восени 2014 року і Мишкін, і Чепіга отримують від держави нові квартири в Москві: ринкова вартість стометрової квартири Мишкіна — 24 млн руб., а такий же стометрової квартири Чепіги в Черемушках — аж 30 млн руб. (або $650 тис. за курсом того часу). Те, що квартири були отримані саме від держави, підтверджується офіційними виписками з реєстру, з яких випливає, що Мишкін і Чепіга були першими власниками цих квартир і отримали їх за договором про передачу (тобто приватизували). Їх вартість явно перевищує доходи військовослужбовців. Враховуючи те, що і Мишкін, і Чепіга отримали від Путіна зірку Героя Росії за якісь подвиги в Україні, ймовірно, квартири їм дісталися в якості матеріальної частини винагороди (це досить стандартна практика). Про те, що Чепіга отримав квартиру від держави, повідомляв раніше «Комерсант» з посиланням на його односельців.
Як Bellingcat і The Insider вдалося знайти Мішкіна
Коли The Insider і Bellingcat почали шукати Мишкіна, все, що було відомо — дані паспортного файлу на ім’я «Олександра Петрова», які, як і його прізвище, могли бути фальшивими. Британські ЗМІ, втім, з посиланням на свої джерела повідомляли, що ім’я Олександр було справжнім. Вихідці з Архангельської області також підтверджували, що діалект «Петрова» був досить натуральним для Котласа (який значився в паспорті прикриття як його рідне місто). Це наводило на думку про те, що і якісь інші дані паспортного файлу могли бути або істинними, або близькими до істини. Як вже було відомо з попередніх розслідувань (наприклад, у випадку з Едуардом Шишмаковым-Широковым), співробітники ГРУ, отримуючи паспорт прикриття, можуть зберігати реальне ім’я і дату народження.
У розпорядженні Bellingcat є ряд баз даних по багатьом регіонам, але складність полягала в тому, що Александров Евгеньевичей, народжених 13 липня 1979 року в Росії, ймовірно, багато. The Insider і Bellingcat припустили, що реальним може бути й місто, позначений у паспортному файлі як місце отримання попереднього паспорта — Санкт Петербург. Олександр Євгенович з датою народження 13 липня 1979 року в Петербурзі виявився лише один — і їм був Мишкін.
Адреса Мишкіна в базі даних був позначений як «Вулиця 374» (у цій базі даних він позначає вулицю Академіка Лебедєва), будинок 12, квартира 30.
В базі був і номер телефону, по якому вдалося виявити ще сімох осіб, прописаних за тією ж адресою, з чого випливало, що це комунальна квартира. Більшість мешканців цієї квартири були у віці від 18 до 24 років, що здалося досить логічним — комунальні квартири в 2000-х найчастіше використовували студенти, а прямо навпроти цього будинку розташовано гуртожиток ВМедА і сама академія теж неподалік.
Двох мешканців цієї квартири вдалося знайти в соцмережах, де вони позначені як випускники ВМедА. Сам Мишкін у соцмережах не виявлявся, але, якщо виходити з отриманих даних, представляється досить імовірним, що він також навчався в ВМедА.
Мишкін виявився й у телефонній базі, але вже як житель Москви:
Пошук по імені та по телефону видав його в базі даних по страхуванню автомобілів як власника Volvo XC90.
Окремо переглянувши історію машини, вдалося виявити, що вона була зареєстрована в Петербурзі в 2012 році, а потім перейшла у володіння людині, зареєстрованому в Хорошевському районі:
У більш свіжої базі страхування автомобілів адресу власника вказаний більш виразно, Хорошевське шосе 76, адреса штаб-квартири ГРУ.
Після цієї знахідки The Insider і Bellingcat почали описані вище пошуки знайомих з Мишковим під ВМедА, і два випускники підтвердили, що дізнаються в портреті «Петрова» людини, який навчався у ВМедА.
Аналіз фото в паспорті
Ключовим підтвердженням того, що Петров і Мишкін — одне і те ж особа, могла послужити копія паспорта Мишкіна. Але доступ Bellingcat до паспортної базі ускладнився після публікації перших частин розслідування. Зате Bellingcat вдалося отримати доступ до відсканованої версії самого паспорта через російське джерело, попросив не давати на нього ніяких вказівок. Дані копії паспорта збігалися з даними, виявленими в декількох інших базах. Джерело також надав копію іншого документа Мишкіна з фотографією.
Для незалежної перевірки схожості фотографій (фотографія Мишкіна з національного паспорта, датована 2001 р., і фотографія «Петрова» з закордонного паспорта, датована 2016 р.) Bellingcat і The Insider звернулися до професора Югейлу з Університету Бредфорда, експерта в області візуальних обчислень (visual computing) та симуляції зміни віку. Професор прийшов до однозначного висновку, що ці дві фотографії належать одній особі з урахуванням 15-річної різниці у віці (повний звіт — тут).
Отримавши підтвердження через копію паспорта, The Insider і Bellingcat відправили в Лойгу свого кореспондента і отримали описаний вище репортаж.
Продовження слідує…
Солберецкие, частина 1: The Bellingcat і The Insider вдалося підтвердити причетність Петрова і Боширова до спецслужб
Солберецкие, частина 2: Пригоди «туристів» з Міністерства оборони
Солберецкие, частина 3: «Бошировым» виявився «Герой Росії», полковник ГРУ Анатолій Чепіга