Департамент державної безпеки Литви у вівторок, 3 лютого, опублікував щорічну доповідь «Оцінка загроз національної безпеки Литви — 2020», підготовлений спільно з військовим відомством країни. Згідно з документом, найбільшу загрозу для Литви є Росія, серед іншого це нарощування озброєнь (в тому числі ядерних) в Калінінграді, спецоперації ГРУ і ФСБ, політичний тиск через енергетику і хакерські атаки. The Insider публікує найцікавіші витяги з доповіді.
Зростаюча військова міць в Калінінградській області — в безпосередній близькості від Литви — викликає найбільшу тривогу у Вільнюсі. Балтійський регіон — Литва, Латвія і Естонія — по суші з’єднується з іншою Європою лише Сувалкским коридором. Це 100 км спільного кордону між Литвою та Польщею, яка з півночі впирається в Калінінградську область, а з півдня — у Білорусію. У доповіді Департаменту державної безпеки Литви стверджується, що саме на цій ділянці Росія намагається створити умови для відсікання та ізоляції балтійського регіону, щоб досягти так званого ефекту A2/AD (від англ. Anti-Access/Areal Denial). У разі можливого конфлікту це дасть Росії військову перевагу на першому етапі протистояння.
Нарощування озброєнь в Калінінграді
Росія, говориться в доповіді, розміщує в Калінінградській області системи озброєнь великої дальності, які здатні нести як звичайну, так і ядерну заряд. За даними Литви, в регіоні постійно зростає кількість кораблів, які можна оснастити крилатими ракетами «Калібр», здатними вразити ціль у радіусі 2000 км. В 2016-2019 роках в російський ексклав було перекинуто чотири подібних корабля, а п’яте судно, оснащене «Калібрами», має прибути в Калінінград вже в цьому році.
Також в Калінінграді відновили підрозділ змішаної авіації з двома авіаційними полицями — винищувальної авіації і бомбардувальників, сформований вертолітний полк. В області також базуються сучасні багатоцільові винищувачі Су-30СМ (за класифікацією НАТО — Flanker-H), які активно використовуються у бойовій підготовці. У доповіді йдеться про швидке створення нової мотострілецької дивізії. Ця міра, за задумом Міноборони, повинна підвищити боєздатність дислокованих там сил без підкріплення з материкової частини Росії в разі конфлікту.
В цілому за останні два роки російський військовий арсенал у Калінінградській області поповнився винищувачів СУ-30СМ (повітря-повітря, повітря-земля), ракетними комплексами «Іскандер-М» (балістичні і крилаті ракети, радіус 500 км, можливий ядерний заряд), протитанковим ракетним комплексом Хризантема-З (з поліпшеними протитанковими можливостями), самохідними гаубицями «Мста-С», бойовими танками Т-72Б3, (обидва виду зброї з поліпшеними бойовими характеристиками), реактивними системами залпового вогню БМ-27 «Ураган» (радіус 35 км) і вдосконаленим зенітним ракетним комплексом «Тор-М2» (з якого ППО Ірану збили український пасажирський літак в січні цього року).
ДГБ Литви зазначає, що інтенсивна військова активність спостерігається на розташованому поряд з кордоном Литви Добровольском полігоні, який використовується для навчання підрозділів 11-го армійського корпусу і літаків Балтійського флоту. Потенційно це збільшує ризик небажаних інцидентів між двома країнами, підкреслюється в документі.
У доповіді зазначається, що збройні сили балтійських країн і розширене присутність НАТО в регіоні знижують можливість того, що Кремль все ж таки зважиться на військовий конфлікт в регіоні. Але і Росія, зі свого боку, не перестає переконувати високопоставлених політиків у країнах НАТО, що додаткові заходи безпеки, вжиті альянсом, лише збільшують напругу в регіоні. Тим не менш Литва і Польща в кінці січня домовилися, що моторизовані бригади двох країн будуть проводити навчання по спільній обороні Сувалкского коридору.
Шпигуни і вербування
Литва вважає свої контррозвідувальні заходи цілком ефективними. Тим не менш ГРУ все активніше використовує технічні засоби і посилює класичну агентурну розвідку, яка ведеться з території Росії. У 2019 році за шпигунство на користь Росії були засуджені троє литовських громадян. Вони збирали не секретну, але й не перебуває в суспільному доступі інформацію про литовських збройних силах, військових та інших інфраструктурних об’єктах стратегічної важливості, зокрема, про військовому аеродромі Зокняй під Шауляєм — головній базі ВПС НАТО в Балтії. Один із засуджених збирав інформацію про литовських військових об’єктах та кораблях НАТО в Клайпеді, що перевозиться ними техніці, а також інформації про термінал зрідженого газу, основне завдання якого — у разі необхідності забезпечити енергетичну незалежність Литви.
В кінці 2019 року Росії в ході першого для Литви обміну засудженими у шпигунстві були повернуті два офіцера ГРУ — Сергій Мойсеєнко і Микола Філіпченко. Перший проживав у Литві з 1980-х років, другий був затриманий в 2015 році, коли їхав на поїзді з Калінінградської області в Білорусі. До речі, Білорусія у доповіді згадується як «найбільш важливий союзник Росії з розвідувальної діяльності проти Литви». Білоруська сторона активно співпрацює і підтримує операції російських спецслужб на власній території, в тому числі пов’язані з вербуванням іноземних громадян. Тому поїздки і в Росії, і в Білорусі у Литві вважають особливо небезпечними для тих, хто може представляти інтерес для російських спецслужб.
У 2019 року Росія запровадила безкоштовні електронні візи для громадян Литви і ще 52 країн, які бажають відвідати Калінінградську область, Санкт-Петербург і Ленінградську область. Але ця міра допомагає Росії не тільки збільшити потік туристів, але і розширити число тих, кого можна завербувати на російській території, говориться в доповіді. У більшості останніх шпигунських справ вербування відбувалася саме на території Росії. Про іноземців, які прибувають в країну, російські спецслужби отримують інформацію в той момент, коли ті подають заявки на візи. Особлива увага приділяється анкет «колишніх та чинних політиків, бізнесменів, офіцерів органів правопорядку, військових і журналістів».
При цьому російські спецслужби намагаються завербувати якомога більше людей, а вже потім приймається рішення — використовувати їх чи ні і в якій якості. Наприклад, їм можуть доручити зібрати візуальну інформацію, поширити інформацію в пропагандистських цілях або надати послуги посередника. Департамент держбезпеки Литви попереджає своїх громадян, що вони можуть стати об’єктом шантажу або компромату: російські спецслужби «підлаштовують інциденти з представниками місцевих органів правопорядку, міграції або фінансовими установами, /…/ ініціюють знайомство з підставними особами для встановлення інтимних відносин». Тому рекомендується подорожувати по Росії поодинці, помірно вживати алкоголь і не возити з собою свої основні мобільні пристрої і комп’ютер.
Адміністрація президента, МЗС Росії, диппредставництва і Росспівробітництво працюють із співвітчизниками щодо відкрито — через безліч фондів та неурядових організацій. Це так звана «м’яка сила». Однак під прикриттям цих організацій часто свою діяльність ведуть і спецслужби. У своїй доповіді Департамент держбезпеки Литви вперше відкрито називає одного з найбільш активно діючих співробітників ФСБ в регіоні — офіцера Петра Чагіна. Він, як стверджується в документі, для прикриття своєї розвідувальної діяльності проти Литви використовує «Фонд Перемоги» — організацію, нібито існуючу в Калінінградській області.
“
Згідно з легендою, його звати Петро Тарашкевич, він називає себе представником Фонду Перемоги» в Литві. При цьому Чагін ретельно дотримується запобіжних заходів — він ніколи не приїжджав до Литви, а зі своїми підопічними спілкувався або на території Росії, або через інтернет. Чагін налагодив тісні стосунки з представниками організацій співвітчизників і через них організовував і фінансував різні заходи, які повинні були «підсвітити» роль СРСР і Росії у розвитку Литви. З квітня 2018-го по червень 2019 роки він зумів організувати шість заходів, в більшості своїй присвячених Великій Вітчизняній війні та Дню Перемоги. 12 квітня 2019 року його зусиллями в Клайпеді відбувся концерт, присвячений Дню російського прикордонника. У той же час Чагін влаштовував публікацію в російськомовній пресі Литви статей, підготовлених ФСБ і виходили під вигаданими прізвищами.
Вплив черех енергетику
У доповіді також фігурує «Росатом» і ряд інших російських енергетичних компаній. У цьому році повинен бути запущений перший блок Білоруської атомної електростанції в Островці, в безпосередній близькості від кордону з Литвою (при ясній погоді станцію можна побачити з вільнюської телевежі), генпідрядником виступає «Атомстройекспорт», який входить до корпорації «Росатом». Вільнюс непокоїть непрозорість будівництва: до цих пір не ясно, чи були виправлені порушення, виявлені в ході стрес-тестів у минулому році. У червні поруч з будівлею першого реактора було зафіксовано пожежу, але порушену Прокуратурою Білорусії кримінальну справу пізніше відкликали. Литовська розвідка припускає, що це було зроблено в інтересах «Росатому» під тиском Москви.
З початку 2019 року на литовський ринок скрапленого газу намагається проникнути російська компанія «Новатек», яка належить Геннадію Тимченку. «Новатек» пропонував найнижчу на ринку ціну на постачання зрідженого газу в країни Балтії через термінал в Клайпеді. А «Газпром», який контролює частину акцій «Новатека», через посередників організовує «громадські ініціативи», в ході яких зав’язуються нові контакти, обговорюються важливі для місцевого бізнесу питання та плани на майбутнє.
Також свої позиції в балтійському регіоні намагалася зміцнити компанія «Інтер РАО ЄЕС». Завдання цієї групи, як вказується в доповіді, не тільки зберегти і збільшити обсяг своїх продажів в регіоні, але і перешкодити синхронізації системи електропостачання трьох балтійських країн із загальноєвропейською мережею.
Хакери з Росії, Китаю
Литовські спецслужби також вбачають велику небезпеку в російських хакерів, зокрема в групі ГРУ APT28, яку також називають Fancy Bear, і хакерської групи ФСБ Agentz.btz/Snake. Турбує авторів доповіді і китайська електронна розвідка. Спецслужби Китаю активно намагаються вербувати литовських громадян, говориться в доповіді. Найбільш агресивно китайці ведуть себе в соціальних мережах, і найчастіше для вербування користуються можливостями LinkedIn. Пильного литовського громадянина повинні насторожити пропозиції про роботу від китайських підприємств, дослідницьких центрів та хедхантерів, нечіткий опис діяльності компанії укупі з явно фейкової фотографією власника сторінки, пропозицію надавати консультаційні послуги, запрошення приїхати в Китай повністю за рахунок приймаючої сторони, переговори в готелі, а не в офісі, прохання зберігати конфіденційність, готовність заздалегідь заплатити за послуги та подальше спілкування через мобільний додаток (наприклад, WeChat) і електронну пошту.