Згідно останнього моніторингу матеріального становища росіян, який проводить фонд «Громадська думка», у 31% опитаних погіршилося матеріальне становище, а кожному десятому не вистачає на їжу. При цьому 20% вважають, що жити стане ще гірше. Триваюче з 2014 року падіння рівня життя змушує все більше росіян брати гроші в борг (причому ще швидше зростає заборгованість росіян за кредитами), і на цьому тлі стало з’являтися вже забуте в Росії явище — продаж продуктів в борг. The Insider з’ясував, як це виглядає на прикладі міста Сочі.
Невеликий магазинчик неподалік від залізничної станції у Лазаревському районі. Стандартний набір найнеобхідніших продуктів: хліб, крупи, консерви, пара видів ковбаси і сиру, заморожена курка, шоколад, чай, кава, соки, пиво. До найближчого «Магніту» недалеко, але потік туристів у сезон дозволяє власнику вижити і «бути в плюсі» круглий рік. Господар магазину сам займається всім, і коли ввійшов кореспондент The Insider, якраз привезли цукор. Питання кореспондента насторожили продавця, він тривожно уточнює не прийняли якийсь закон, що забороняє давати продукти в борг. «У нас зараз тут різний народ живе, багато приїжджих, яких я зовсім не знаю. Ці і ніколи не просять дати щось в борг. Люди похилого віку іноді заходять, просять дати хліб, молоко, іноді сигарети. Але сигарети я не даю. Потім вони все віддають, а як же. Я ж їх усіх знаю. Не пам’ятаю, щоб хтось відмовився платити або перестав в магазин ходити. Іноді діти приходять на прохання батьків, теж беруть найнеобхідніше — яйця, хліб. Ну, діти іноді щось солодке просять. Я в борг дозволяю давати тільки тим, кого я особисто знаю».
У цілодобовому магазині на Армавирской інший підхід: продавець показує велику рожеву зошит, в якій записані імена або просто номери будинків, з яких хтось брав продукти в борг. Зошит довелося завести пару років тому, коли кількість прохань відпустити товар без грошей «до післязавтра» стало настільки великим, що в голові вже не містилося. Продавець Анжела вважає, що жінкам не так соромно брати в борг, тому в боржниках в основному вони. Правда перед 8 березня чимало чоловіків просили записати на їх ім’я» шампанське і коньяк, але алкоголь у магазині в борг не дають. Навіть у свята. За словами жінки, у них хороший господар, тому він не проти давати продукцію в борг: «Таке враження, що в 90-е повертаємося. Ми і раніше один одного підтримували, хто чим може. Ділилися продуктами, у кого що виросте. Потім начебто нормально жити почали. А зараз… Ну що на пенсію у 10 тисяч купиш? Прийде бабулька, купить рибки, так йде радісна, як ніби телевізор новий купила».
Продавець Анжела в магазині на Армавирской вулиці в Сочі
Сусідній з продуктовим — великий мережевий алко-маркет. У ньому мені розповіли, що в борг продати просять майже кожен день, пропонують в заставу залишити щось із речей, але у них все: спочатку гроші — потім товар.
В одному з великих мережевих супермаркетів спілкуюся з продавцем, який працює не перший місяць. Вона може взяти в борг на своє ім’я до зарплати якісь продукти під розпис, а потім провести все це через касу. Стороннім в борг давати не можна. Найчастіше продавці самі беруть «Доширак», готові салати і те, що з’їдають під час робочої зміни. Касир Юлія брала в борг солодощі та банку ікри перед днем народження дочки, за словами жінки, всі скаржаться на брак грошей і пішли працювати в продуктовий «не від хорошого життя».
У одного з «Магнітів» просив милостиню на вигляд ще зовсім не старий чоловік з відкритим, котрі особою. Не мене він зацікавив: поруч з ним стояли два хлопчика і розпитували, чому він жебракує, чи є у нього будинок. Чоловік повідомив, що йому 70 років, що він намагався багато разів влаштуватися на роботу, але нікуди не беруть. Влітку ще підробляє на пляжі — щось тягає, допомагає в різних кафе, а взимку зовсім туго. Пенсія 8 тисяч 300 рублів, і 6000 тисяч платить за кімнату, так як на своє житло не заробив. Звичайно, на півдні, якщо у тебе є земля і руки — з голоду померти шансів менше, але далеко не у всіх є свої будинки і можливість щось виростити.
Якби поліція Сочі не збирала по всьому місту людей без певного місця проживання і не вивозила в інші райони, щоб не псували вигляд курорту, що сидять в очікуванні їжі або грошей у магазинів, напевно, було б більше. На очах кореспондента The Insider в їдальню в центрі Сочі зайшов на вигляд бездомний чоловік, дрібницею він набрав на чай, але його відмовилися обслуговувати, касир покликала охорону, яка, намагаючись не торкатися, вивела його з приміщення.
Злидні, звичайно, відчувається не скрізь. Як і в будь-якому великому місті, в центрі Сочі безліч красивих і дорогих пекарень, продуктових з великим асортиментом і шампанським з холодильника. У такого роду місцях сам питання про можливості видати продукти в борг не розуміють і перепитують.