Глобальний лідер у сфері охорони здоров’я, який рятує весь світ від несподіваного спалаху небезпечної вірусної інфекції, яка розрослася до масштабів пандемії, – такий сьогодні образ Китаю в світових ЗМІ. Над створенням цього іміджу активно працює гігантська пропагандистська машина Комуністичної партії, зусиллями якої, наприклад, продаж апаратів ШВЛ Італії виставляється як «гуманітарна допомога», а передача цієї допомоги супроводжувалася кадрами, на яких лідер європейської країни цілує китайський прапор. За цією добре відпрацьованої та проплаченої пропагандою забувається, що КНР довго ігнорувала попередження своїх вчених про можливість появи нового коронавіруса, а потім жорстко цензурувала інформацію про початок епідемії, що призвело до настільки широкого поширення COVID-19 і перетворенню епідемії в пандемію.
Ще рік тому китайські вчені з Уханьского інституту вірусології та Університету китайської академії наук опублікували доповідь, в якому попередили про можливу нову спалаху в Китаї коронавіруса. Його джерелом черговий раз повинні були стати летючі миші: ці єдині ссавці, здатні літати – головні переносники коронавіруса. Вірусологи також пояснили, чому спалах повинна була відбутися саме в їхній країні: «Китай – третя за величиною території, а також найбільш густонаселене держава в світі. Велика територія плюс різноманітність кліматичних зон створюють велике біологічне різноманіття. Більшість видів коронавірусів (22 з 38) були ідентифіковані китайськими вченими, що вивчають місцевих кажанів або інших ссавців. Більшу частину CoVs можна знайти в Китаї. Крім того, більшість кажанів, переносять ці коронавіруси, живуть поруч з людьми, потенційно передаючи віруси людям і худобі. У китайській культурі харчування склалося тверде уявлення, що свежезабитые тварини найбільш поживні. І це уявлення може посилити передачу вірусу <від тварини до людини – The Insider>». У цьому ж звіті говорилося, що необхідно вжити термінових заходів щодо запобігання наступного спалаху.
Однак китайська влада проігнорували це попередження своїх же вчених, як і сполучення декількох лікарів з Уханя – столиці провінції Хубей. Вони ще в кінці грудня 2019 року помітили швидке розповсюдження небезпечної інфекції. До лікарів негайно прийшла поліція і зажадала не поширювати чутки. Пізніше зарубіжна преса написала про одного з них – офтальмологе з центральної лікарні Уханя Чи Вэньляне, який, вже будучи сам зараженим, повідомив про спалах коронавіруса в китайській соціальній мережі Weibo. 6 лютого він помер в лікарні від ускладнень, викликаних COVID-19. В кінці березня австралійські журналісти звернули увагу на те, що безслідно зникла колега Чи Веньляня – керівник відділення невідкладної допомоги Аі Фен. Трохи пізніше на її сторінці в Weibo з’явився дивний пост: фотографія з видом Уханя і підписом «Річка. Міст. Дорога. Куранти».
До лікарів негайно прийшла поліція і зажадала не поширювати чутки
До 10 січня китайським вченим з Уханя і Шанхаю у співпраці з австралійським університетом Сіднея вдалося швидко ідентифікувати і виділити ДНК нового виду коронавіруса. Але тільки 23 січня Ухань офіційно закрили на карантин. З моменту, коли влада провінції Хубей дізналися про небезпеку до прийняття перших серйозних заходів пройшло три тижні. За цей час перші підтверджені випадки коронавіруса виявили в Південній Кореї, США і Таїланді. Дослідники університету Саутгемптона (Великобританія) прийшли до висновку, що особливо на початковому етапі поширення вірусу кожен тиждень бездіяльності влади призвела згодом до надзвичайно швидкого зростання числа хворих і смертей від COVID-19. Дослідження також показало, що «якщо б втручання у країні могли проводитися на один тиждень, два тижні або три тижні раніше, кількість випадків зараження могло б бути менше на 66, 86 і 95% відповідно, що значно обмежило б географічне поширення захворювання. Однак, якщо нелечебные заходи <миття рук до самоізоляції – The Insider> проводилися б на одну, дві або три тижні пізніше, число випадків могло б збільшитися в 3, 7 або 18 разів відповідно», – говориться в доповіді.
«Як тільки з’явилася інформація, що нова форма коронавіруса стала поширюватися, місцеві влади в Ухані злякалися, що їх покарають за такий провал, і стали приховувати справжній стан речей. А потім на основі цієї неправильної інформації багато країн вибудовували свої стратегії боротьби з коронавірусом», – говорить Чарльз Бертон, старший науковий співробітник Інституту Макдональда Лорье (Канада). Втім, нагадує експерт, департамент пропаганди ЦК Компартії Китаю ніколи не надає точну інформацію і статистику про що б то не було: «Просочується тільки та інформація, яка всередині країни і за кордоном легітимує багаторічне правління КПК. При цьому жителі країни прекрасно розуміють, що публікується компартією інформація не має наукового значення. Більше того, китайці побоюються, що вірус насправді небезпечніше, ніж говорять влади».
Департамент пропаганди ЦК Компартії Китаю ніколи не надає точну інформацію і статистику про що б то не було
У той же час китайські влади, в додаток до широко впровадженими систем стеження через камери, знаходять нові способи посилити контроль за населенням. У березні всіх громадян зобов’язали завантажити на свої смартфони спеціальний додаток Alipay Health Code, в якому кожен отримує свій QR-код. Це спільний проект влади Гуанчжоу, де «код здоров’я» був випробуваний, та Ant Financial, сестринської компанії корпорації Аlibaba. Газета New York Times проаналізувала додаток і прийшла до висновку: воно здатне не просто виявляти, кого і де міг заразити власник смартфона, але і надає поліції безпосередній доступ до його особистих даних (щось подібне московські власті намагалися нав’язати і росіянам). Китайські інтернет-компанії часто діляться особистими даними своїх користувачів з владою, нагадує видання. Однак до коронавіруса це не відбувалося настільки відвертим чином. Тому, впевнені в NYT, впровадження нового додатка ще більше розмиває і без того тонку грань, що відокремлює технологічних гігантів Китаю від керівництва компартії.
У КНР будь-який бізнес фактично належить комуністичної партії. Великі компанії змушені діяти заодно з керівництвом країни не тільки на внутрішньому, але й на зовнішньому контурі. Коли керівництво Китаю усвідомило, що ситуація з коронавірусом зайшла занадто далеко і імідж країни на міжнародній арені необхідно терміново рятувати, Пекін запустив безпрецедентну пропагандистську кампанію — став посилено висвітлювати, як керівництво КНР кинуло всі сили на порятунок країн, найбільш постраждалих від спалаху COVID-19. Експерти, що взяли участь у недавньому обговоренні китайської політики, організованому празьким центром «Європейські цінності», наголошують, що допомога, яку надавав Китай, по-перше, не завжди була допомогою в прямому сенсі слова, а, по-друге, зазвичай вибудувана таким чином, щоб у людини, яка не знає китайську систему зсередини, склалося враження, ніби в Китаї є незалежні від держави гравці. Так, допомога в Італію надходила окремо від компартії Китаю, окремо від корпорацій, наприклад, Alibaba, Xiaomi і Huawei, і окремо від китайського Червоного Хреста .
У ЗМІ найчастіше йшлося про безоплатної допомоги. Насправді, в тій же Італії життєво важливе медичне обладнання лише частково дісталося безкоштовно. «Пекін прикрашає факти, — пояснює Лукреція Поггетти, італійський науковий співробітник Інституту китайських досліджень (MERICS) в Берліні. – По суті, це був експорт. Італія укладала контракти з Китаєм на медичне обладнання, яке купувалося як на бюджетні гроші, так і на кошти приватних осіб-філантропів. Італійці купили приблизно тисячу апаратів ШВЛ. Думаю, що ці кошти допомогли і самого Китаю, оскільки там бізнес теж сильно постраждав. Реальна підтримка виразилася в тому, що Пекін пересунув Італію в початок черги країн, охочих придбати маски, вентилятори та інші потрібні речі». Примітно, що Кремль і тут скопіював найгірший приклад, виставивши за гуманітарну допомогу продаж ШВЛ Китаю (тут, втім, є деяка різниця — в Китаї своїх ШВЛ достатньо, а в Росії вони дуже скоро можуть виявитися в дефіциті).
Однак і те, що привозиться безкоштовно, все-таки має цілком конкретну ціну, насамперед пропагандистську. «Важлива умова отримання допомоги від Китаю – організація зустрічі китайського обладнання в аеропорту на рівні уряду. Наприклад, в Чехії брати участь у пропагандистському шоу і дякувати перед телекамерами керівництво комуністичного Китаю змушений був особисто прем’єр-міністр Андрій Бабиш, — розповідає Якуб Янда, директор центру «Європейські цінності». – При цьому чеські спецслужби ще на початку березня попередили уряд країни: протягом січня і лютого приватні особи і компанії за вказівкою китайського посольства скуповували у всій Чехії медичне обладнання. Потім воно відправлялося в Китай».
Прем’єр-міністр Чехії змушений був особисто дякувати перед камерами керівництво Китаю
За останні два десятиліття КПК взяла під контроль всю ланцюжок поставок, пов’язану з необхідним під час пандемії обладнанням. У США і ЄС це проігнорували. «Тепер Європа і Америка в потрібний момент опинилися без власного масового виробництва масок і вентиляторів, – пояснює Метт Шредер, експерт з Китаю Німецького фонду Маршалла (США). – Більш того, матеріали для них теж виготовляють в Китаї. Тому на кілька місяців ми опиняємося в ситуації, коли будемо змушені все це купувати в КНР».
На відміну від США та ряду країн Європи, які відправляли свою допомогу без супутніх PR-акцій і вимог публічної подяки, Пекін вміло вибудував свою пропагандистську кампанію. Цим він, по суті, забезпечив важливими аргументами євроскептиків. «В Італії тепер ще голосніше говорять: ЄС нас кинув у важкий момент, а, Китай, навпаки, не залишив у біді. На цьому тлі навіть фейкові відео з співом китайського гімну на балконах італійських міст не здаються чимось нереальним, – зізнається Лукреція Поггетти. – В Італії міністр закордонних справ Луїджі ді Майо вийшов у прямий ефір у себе в Facebook і повідомив, що у нього склалися особливі дружні відносини з Китаєм. А президент Сербії Олександр Вучич навіть поцілував китайський прапор, зустрічаючи в аеропорту далеко не безкоштовну допомогу з Пекіна».
У другій половині березня голова КНР Сі Цзіньпін провів низку телефонних розмов з главами держав і направив деяким листи. «Передаючи «щирі симпатії від китайського керівництва і народу» і підкреслюючи в кожному конкретному випадку винятковість відносин саме з цією країною, Сі запасається прихильниками нової китайської стратегії «спільноти загального здоров’я людства» <community of common health for mankind, китайські держагентства також переводять ці слова як концепція «співтовариства єдиної долі людства» — The Insider>. Це свого роду новий «шовковий шлях» для світової охорони здоров’я, — зазначає Діді Кірстен Татлов, старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин. – Про це він написав Макрону. Але особливу увагу Пекін приділяє «масочної дипломатії» з країнами Центральної Європи, тому що саме їх вважає потенційної «дверима в Європу»». Наприклад, президент Польщі Анджей Дуда в розмові з китайським головою змушений був говорити про те, як «дорожить дружбою» з головою комуністичної держави, дякувати за «своєчасну безцінну допомогу», яка стала втіленням глибокої дружби між двома країнами» і звертати увагу на «вчасні, рішучі й енергійні заходи, завдяки чому вдалося ефективно стримати поширення епідемії».
Про те, наскільки важливо Китаю поліпшити свій міжнародний імідж, свідчать не тільки вимушені обміни люб’язностями в обмін на медичне обладнання, але і конкретні показники зростаючого медиаприсутствия Пекіна у всьому світі. «Китайська госпропаганда стрімко розбухає на різних платформах. Найбільш активно Пекін використовує Twitter, який, до речі, заборонений в самому Китаї. Це означає, що кампанія спрямована саме на зарубіжну аудиторію, – пояснює Метт Шрэдер з Німецького фонду Маршалла (США). – Сьогодні п’ять-шість найбільш популярних твіттер-акаунтів – акаунти китайських госсми. А ще діють «сірі», замасковані під незалежні, акаунти. Все більш активно в інтернеті себе ведуть і посольства Китаю». За словами Шрэдера, аналітики фонду порахували, що з початку року кількість тільки офіційних китайських акаунтів у Twitter зросла більше ніж удвічі – з 70 до приблизно 150.
Найбільш активно Пекін використовує Twitter, який, до речі, заборонений у самому Китаї
Крім того, експерти відзначають: китайські органи пропаганди вперше стали імітувати російський методи дезінформації – поширювати численні теорії змови, щоб дестабілізувати інформаційне середовище. Як зазначає Шрэдер, теорії змови спочатку з’являються в приватних видавців, а потім вже підхоплюються госСМИ, які їх масово тиражують. «Оскільки інтернет в Китаї повністю контролюється державою, то і поширювати такі теорії можна тільки з дозволу партії», – говорить аналітик.
«Це дуже відрізняється від того, що китайці робили раніше. До цього у них була тільки «позитивна» мета – створити залізобетонну впевненість всередині країни і за кордоном, що комуністичний лад в Китаї – найкраще в світі пристрій держави. Зараз же завдання кампанії – посіяти паніку, недовіра і страх <у країнах, залежних від поставок Китаю – The Insider>. КПК стає все більш агресивною у просуванні свого іміджу», — вважає Бетані Аллен-Эбрахимян, аналітик з Китаю новинного сайту Axios (США).
Так, найбільше китайське англомовного онлайн-видання Global Times повідомило в своєму твіттер-акаунті, що коронавірус насправді зародився в Італії ще в листопаді-початку грудня минулого року. А один з офіційних представників китайського МЗС Чжао Лицзянь заявив, що «завезти коронавірус в Ухань» могла армія США, коли минулої осені американські атлети взяли участь у Всесвітніх військових іграх в Ухани. «Будьте відверті! Опублікуйте свої дані! Сполучені Штати повинні нам все пояснити!», – написав чиновник у себе в твіттері. (І знову дуже нагадує за змістом госпропаганду в політичних ток-шоу на російських телеканалах).
Сьогодні, коли людям у різних країнах здається, що їх демократичні уряди не в змозі впоратися навіть з вірусною інфекцією, «м’яка сила» Китаю виявляється особливо дієвою. Ідея, що тільки авторитарні режими здатні швидко мобілізувати суспільство на боротьбу з будь-якою загрозою, знаходить благодатний ґрунт на тлі щоденних зведень про зростаючому числі жертв. Європейські та американські експерти переконані: пропагандистський наступ Пекіна не обмежується створенням позитивного образу КПК і сприятливого клімату для експорту китайських товарів, послуг і технологій. Його мета — впровадження в критичну інфраструктуру глобального Заходу і, насамперед, країн НАТО. Метод — просування, а інколи і жорстке нав’язування китайських технологій у сферах комунікацій (5G), транспорту (портові споруди і швидкісні потяги), а тепер і охорони здоров’я. Тоталітарний режим, заснований на страху і тотальне стеження, не збирається визнавати свої помилки в діагностуванні і в боротьбі з найбільшої за сто років пандемії. Сі Цзіньпін і його політбюро хоча змусити світ забути цей провал і нав’язати йому ще більшу залежність від «їх» Китаю.