– Ніякого насильства, а вільний перехід.
– Ну а про Лавру раскажите. Це ж животрепетне питання. Лавра – українська святиня, так?
– Це всесвітня святиня.
– Як всесвітня? А Сергієва Лавра в Москві теж всесвітня?
– Ну так.
– Значить вона може належати Українській Церкви?
– Мммм. На якій підставі? Вона належить державі! У Києві теж державі. І в Почаєві.
– [всрався]. Ну окей, а як буде перехід відбуватися?
– А ось так і буде.
– Як? Так само, як і в селі, в селі?
– Так само, як і в селі.
– Громада?
– Громада.
– Але там живуть монахи. Їх багато.
– Ну і що ж. У селі теж багато. Ще більше. Коли буде автокефальна церква, ми розберемося. Але без насильства. Росія хоче ворожнечі, і щоб ми дали привід.
– Так ви томосом дaет привід.
– Приводу не буде.
– Ви кандидат?
– Думаю що так.
– Думаю?
– Кандидат.
– А як все буде?
– Все буде по канонам.
– Кажуть купа грошей йде з України в Росію з УПЦ МП. Це так.
– Так.
– У вас політичний союз з державою.
– Ну так. А що тут такого. У кожній країні саме так і є.
– Значить РПЦ підтримує Росію, а ви Україну.
– Ну а Болгарська церква підтримують? Болгарію? Або Грецію?
– Ну не знаю.
– Як “не знаю”? А Сербська? Сербію?
– Значить це питання політичне?
– Політичний / не політичний. Це нормально. Це естевстенно. Є країна – є церква.
– А що з Білоруської церквою відбувається?
– Ось питайте у білорусів.