Коли Міністерство освіти наприкінці минулого року виключило підручник «Економіка» Ігоря Ліпсіца, до цього видавався вже 26 разів, з Федерального переліку підручників, дозволених до використання в російських школах, автор підручника з сумом розповів про це на своїй сторінці в Facebook. Локальна публікація, адресована до нечисленної аудиторії, несподівано викликала великий шум. Про це повідомили майже всі медіа, протягом доби цьому присвятили новини телеканали і радіостанції. Хвиля вийшла на рівень питань прес-секретарю президента Пєскову. The Insider попросив самого професора НДУ–ВШЕ, доктора економічних наук Ігоря Ліпсіца пояснити, що сталося і що він думає з цього приводу
Російський закон про освіту забороняє школам використовувати підручники, що не включені в «Федеральний перелік » (ФП), і витрачати на їх придбання державні кошти. За таке порушення школа може бути позбавлена ліцензії. Щоб потрапити в перелік, видавці проходять експертизу Російської академії наук (РАН), Російської академії освіти (РАО) і спеціальну комісію при міністерстві. Через це видавництва платять міністерству, але в організації експертизи участі не беруть. Оскарження рішення законом не передбачено.
Для книжкової галузі підручники — ключовий сегмент: як повідомляється, «Ринок навчальної літератури, за помірною оцінкою, до кінця 2019 року може зрости на 17% до рівня 2016-го з 27,8 млрд до 32,9 млрд руб. За консервативною оцінкою обсяг ринку досягне 28,9 млрд руб. За обома сценаріями бюджетні закупівлі знижуватися не будуть: вони можуть зрости до 10,5 млрд руб. до 11,8 млрд або залишитися на рівні 10,5 млрд руб. Найбільш великим гравцем на ринку навчальної літератури залишається видавництво «Просвіта», його частка наразі складає близько 33%». <Детальніше про це читайте у колонці Бориса Грозовского “Просвітництво» від Ротенберга. Як “патріотичні” підручники друга Путіна захопили ринок освіти” — The Insider>
У травні 2018 року автори шкільних підручників звернулися до президента Володимира Путіна з проханням перевірити проведену Міносвіти експертизу навчальної літератури, а також організувати громадське обговорення нових освітніх стандартів. РАН теж виступила з критикою додаткової експертизи.
Наприклад, про моєму підручнику в листі РАН «ПРО додаткової експертизи шкільних підручників, проведеної Російською академією освіти в 2018 році за рішенням Науково-методичної ради з підручниками при Міносвіти Росії», було сказано наступне:
«Експертиза РАН визнала підручник повністю відповідає як вимогам федерального законодавства про освіту, так і нормативних документів Міносвіти, що дозволило включити цей підручник в «Федеральний перелік підручників». Проте в нинішньому році Міносвіти направило підручник на додаткову експертизу трьом викладачам шкіл, які винесли негативний висновок за того ж самого тексту, вказавши в якості його недоліків наступне:
«П. 5.3 Присутні матеріали, які здатні викликати у дітей бажання вжити наркотичні засоби, алкогольну та спиртовмісну продукцію:
Стр. 162 «Сіль і вино — основа держави» — в статті мова йде про великий ролі винно-горілчаної продукції в історії СРСР.
Стр. 244 «… подібний наркотику — він на час знімає біль і тривогу, …»
Стр. 256 «Дослідження, проведене в Уганді, виявило ще одну важливу тенденцію — молода людина або дівчина, закінчивши середню школу, на 50% рідше заражаються Снідом. А у тих, які мають вищу освіту шанс заразитися «чумою XX ст.» на 90% менше, ніж у їх неосвічених родичів.»
Інформація не відповідає віку і шкодить психічному і моральному розвитку дитини.
Стр. 30. «Можна сподіватися, що процес науки і техніки зможе подолати відносну обмеженість ресурсів?» — питання не сприяє інтелектуальному розвитку.
Стр. 60. “З допомогою черги» означає, що…» — не формує гордість за Батьківщину.
«З допомогою черги» — не формує гордість за Батьківщину
І так далі в тому ж дусі:
«Подібні зауваження, висловлені експертами РАВ, викликають, щонайменше, подив. Вирвані з контексту фрази не можуть бути доказом того, що підручник не формує любов до Батьківщини, народу і державі».
Вважаю, що все пояснюється просто — експертів, що виконували повторну експертизу (до речі, на мою підручником не було жодного професійного економіста), було дано жорстке завдання — очистити Федеральний перелік від неугодних підручників під будь-яким приводом!
Що було критерієм «неугодности», ми можемо тільки гадати, хоча ось ця таблиця (особливо зверніть увагу на стовпчик «Частка позитивних лінійок», що вказує, яка частка підручників видавництва успішно пройшла повторну експертизу) породжує деякі гіпотези про таких критеріях:
У всякому разі, як помітили журналісти: «якщо зіставити два факти — існуючу частку «Просвіти» на ринку (7/10) і його частку у відкинутих підручниках (1/10), — можна припустити, що основним бенефіціаром переділу ринку з допомогою такого інструменту, як «додаткова експертиза», виявиться саме «Просвіта», і це призведе до подальшої монополізації ринку».
І при рішенні задачі «вибракування» експерти, як я вважаю, вирішили використовувати ті аргументи, які їм в нинішній політичній ситуації здалися найбільш «успішно компрометуючими», а саме — «недолік патріотичності».
Ось вони цієї дубиною і огрели – що мій підручник, що книги з географії чи біології.
На мою підручником для 10-11 класів, за яким російські хлопці навчаються більше двадцяти років. Вчора я отримав ось такий лист від одного з колишніх школярів: «Багато років тому підручник з економіки Ігоря Ліпсіца став для мене першою книгою по сучасній ринковій економіці. З тих пір я закінчив школу, потім економічний вуз, захистив кандидатську дисертацію з економіки, отримав ступінь EMBA Стокгольмської школи економіки, але пам’ятаю цей підручник досі. Ця книга, як мені здається, не завадила мені бути патріотом. Я не знаю, як підручник змінився з тих пір, але не думаю, що став гірше».
Так можна зробити підручник з курсу економіка більш патріотичним, і я готовий здійснити таку переробку?
Щоб відповісти на це питання, добре б спочатку, оскільки я вчений, визначити зміст поняття «патріотизм». Для мене як економіста поняття патріотизм конкретно: турбота про успішному розвитку економіки Росії, щоб людям в нашій країні жилося краще, комфортніше, спокійніше і довше.
Для мене як економіста поняття патріотизм конкретно: турбота про успішному розвитку економіки Росії, щоб людям в нашій країні жилося краще, комфортніше, спокійніше і довше
Я, у міру сил, і займаюся цим майже 45 років. Але для того, щоб вирішувати такі завдання успішно, треба добре розуміти, як влаштована економічне життя, які сили і мотиви нею керують і які наслідки (хороші чи жахливі) можуть принести ті чи інші економічні рішення. Цього я і вчу у своїх підручниках (а їх у мене для шкіл по економіці дещо, для різних вікових груп — від книги для дітей 5-7 класу «Дивовижні пригоди в країні Економіка» до підручника для школярів 10-11 класів, нині викинутого з ФП).
Але у «допэкспертов» РАВ та Міносвіти розуміння «патріотичності» явно зовсім інше — вони розуміють під цим огульне вихваляння будь-яких рішень уряду та неприпустимість будь-якої згадки проблем і труднощів вітчизняного господарства.
Таку точку зору я не поділяю і, більш того, вважаю шкідливою і небезпечною. Якщо ми школяреві будемо брехати, що справи в російській економіці йдуть відмінно і його попереду чекає широка і пряма дорога до процвітання, а закінчивши школу, він почне на цій дорозі тут же спотикатися про реальні «купини» і падати в реальні «ями» вітчизняної економіки, то він вирішить, що він просто невдаха, вина в ньому самому і жити йому не варто. Такого розвитку подій я сприяти не має наміру і тому «опатриотичивать» свій підручник не буду.