Вчора стало відомо, що болгарське громадянство мільярдера Сергія Адоньева анульовано, після того як влада країни дізналися про судимості російського олігарха (за болгарським законами громадянство з судимістю отримати не можна). Співвласник Yota Сергій Адоньєв, відомий широкій громадськості як спонсор «Нової Газети», виборчої кампанії Собчак і фільму «Дау», був арештований в США ще в 1998 році, після того, як організував шахрайську схему з поставкою кубинського цукру в Казахстан. Однак The Insider вдалося підтвердити, що на адресу Адоньева висувалося і набагато більш серйозне звинувачення — у причетності до кокаїновому трафіку з Латинської Америки в Європу через петербурзький порт. Однак звинувачення зам’яли під тиском Кремля, а депортований на батьківщину Адоньєв вийшов достроково і за підтримки Путіна почав вибудовувати телекомунікаційний бізнес, вкладаючи в нього сотні мільйонів доларів неясного походження.
Цукрова афера
Адоньєв народився у Львові у 1961 році, у 80-х роках закінчив Ленінградський політехнічний інститут (де потім встиг попрацювати викладачем опору матеріалів), а в 1994 році разом з Олегом Бойком і Володимиром Кехманом зайнявся імпортом фруктів. Їх першою великою компанією стала «Олбі Джаз», але вона розвалилася через банківської кризи, після чого в 1996 році партнери створили JFC (Joint Fruit Company) — найбільшого імпортера бананів і цитрусових з Латинської Америки. Саме в ті роки Адоньєв провернув аферу, за яку пізніше довелося поплатитися.
У 1993 році Адоньєв разом з Віталієм Рашкованом, Бахытяном Оралбековым і Олегом Поповим створили дві компанії в США — Megabucks Trading і Metal Works Company, обидві були зареєстровані в Беверлі Хіллс (Лос-Анджелес, Каліфорнія). Через ці компанії Адоньєв і партнери «вели переговори з урядом Казахстану про постачання в республіку 25 000 тонн кубинського цукру за $6,7 млн. Згідно з даними ФБР, робота Адоньева полягала в тому, щоб дати хабарі потрібним казахським чиновникам, в той час як Рашкован займався адміністративними питаннями і американськими банківськими рахунками. При цьому, стверджує ФБР, ніякого цукру не існувало і не могло існувати — по перше, тому що реальний кубинський цукор в такій кількості коштував би вдвічі дорожче, а по-друге, тому що американським компаніям не дозволено торгувати з Кубою ембарго.
Згідно з документами ФБР, Адоньєв кілька разів був у Казахстані в 1993 році і домовився про фейкової угоді з Володимиром Крупеневым, на той момент особистим радником Назарбаєва, за допомогою хабара в розмірі €700,000. Ця сума була переведена з рахунку компанії Адоньева на рахунок одного з московських казино, яким, за даними ФБР, володів бізнес-партнер Адоньева. Знявши гроші з рахунків казино, Адоньєв і Оралбеков виплатили їх Крупеневу готівкою, після чого той організував перший трансфер у розмірі $4 млн на рахунок Megabucks в Лос-Анджелесі. На ці кошти Адоньєв і його партнери негайно купили собі розкішні квартири і автомобілі. Влітку 1993 року Адоньєв і Попов придбали Бентлі, Мерседес, Джип і Ламборгіні — все на кошти казахських платників податків.
Щоб афера могла тривати довше і щоб продовжувати отримувати платежі, Адоньєв повинен був показати хоча б якісь поставки. У вересні 1993 року він купив 100 тонн цукру з казахського заводу за $300,000 (використовуючи лондонську торгову компанію як прикриття) і «доставив» його як кубинський цукор. Після того як останні $500 тисяч були переведені, ФБР розкрило шахрайство і заморозив рахунки. Адоньєв, який до того часу вже повернувся до Петербурга, потрапив в розшук Інтерполу. Він був затриманий в 1997 році в Дюссельдорфі і депортований до США. І ось тут почалося найцікавіше.
Кокаїн
У 1998 році Адоньева і Рашкована визнали винними в шахрайстві, обмані уряду Казахстану, у дачі хабарів іноземним чиновникам і відмиванні грошей. Адоньєв визнав провину і пообіцяв повернути вкрадені $4 млн казахській владі, у зв’язку з чим його засудили лише до 30 місяців в’язниці і трирічного випробувального терміну. Але і ці 30 місяців він не відсидів. Під величезним дипломатичним тиском США передали Адоньева досиджувати термін в Росію. Чому раптом Москва так «вписалася» за бізнесмена? Як з’ясувалося, ФБР цікавилося не тільки його фінансовими махінаціями. В 2000 році газета Los Angeles Times опублікувала статтю, в якій цитувалася розслідування, проведене великою страховою компанією Prudential щодо причин смерті незмінного партнера Адоньева — Олега Попова. Згідно LA Times, компанія Prudential виявила документи ФБР, які показують зв’язок Адоньева з відправкою тонни кокаїну, згодом арештованої на російсько-фінському кордоні в 1993 році.
The Insider зв’язався з колишнім слідчим ФБР, який вів це розслідування в кінці 90-х років, а сьогодні очолює адвокатське бюро. The Insider уточнив, чи пам’ятає він, що крім суду над Адоньевым було також і пов’язане з цим справа про кокаїн. Він заявив, що пам’ятає це дуже добре, але не може розкривати подробиці. Він також зазначив, що ніколи не стикався з таким тиском, як під час роботи над цією справою.
Постачання кокаїну, про яку йде мова, в свій час нашуміла в російській та іноземній пресі. 21 лютого 1993 року УМБР Петербурга (Управління міністерства безпеки РФ, колишня назва ФСБ) і МВС РФ «припинили спробу ввезення в Росію тонни кокаїну» через Виборзьку митницю. Через чотири дні начальник УМБР Віктор Черкесов заявив, що вантаж йшов з Колумбії на кораблі, безперешкодно пройшов фінську митницю під виглядом колумбійської тушонки, а от російським митникам здалося дивним, що на деяких банках відсутнє маркування, їх перевірили і виявили кокаїн. «Вилучений кокаїн переходить у власність держави, і буде використаний в медичних цілях», — заявив Черкесів, якого цитує газета «Невське час» у статті «Лікуватися будемо кокаїном» від 25 лютого 1993. Черкесов заявив, що станом на 1993 рік в Петербурзі в лікувальних цілях «використовувався лише один кілограм кокаїну», і запаси необхідно поповнити. У той час такі пояснення не викликали скандалу.
Черкесів тоді чомусь не назвав фірму, яка повинна була займатися розфасовкою кокаїну в Петербурзі (звідки він повинен був вчинити назад в Європу). «Її назва наслідок тримає в секреті». Як і прізвище затриманого підозрюваного, «громадянина Ізраїлю, колишнього громадянина СРСР».
Пізніше бельгійський тижневик Le Soir публікував розслідування, згідно з яким «доблесна операція пітерських чекістів» насправді була незаконним зривом міжнародної операції Інтерполу «Акапулько», яка готувалася три роки і почалася з прослуховувань, зроблених колумбійської поліцією. «Контейнер йшов з Боготи у Гетеборг, а потім, з Гетеборга в Котку, зрештою перехоплюється росіянами, всупереч всій логіці, в іншому місці — під Виборгом. Вантаж чекала в Петербурзі компанія Agricum», — повідомляє Le Soir. За даними автора статті Le Soir Олена Лалмана (пізніше він напише про це книгу), організатором цієї поставки був Оскар Донат, якого потім арештували в Ізраїлі. У Петербурзі йому належав цілий митний термінал Eurodonat Terminals INC, і передбачалося, що за ним, крім Доната, стоять петербурзькі влади. Крім Доната ряд фігурантів були арештовані в Росії, Ізраїлі та Колумбії. Чомусь згодом ні про яке «гучному судовому процесі в Росії», як у лютому 1993 обіцяв Черкесів, не повідомлялося.
Ця знаменита тонна кокаїну зіграла досить важливу роль у розстановці сил у кримінальному світі Петербурга. Екс-лідер Тамбовської ОПГ Володимир Барсуков (Кумарін) вже перебуваючи за ґратами, згадував, що з приводу цієї поставки з ним спілкувався Микола Аулів (майбутній генерал-полковник поліції та заступник голови ФСКН):
Я добре знаю Аулова, з капітанських його часів, з часу, коли через Виборг перша тонна кокаїну була перевезена в банках «тушонки». Була зустріч з Ауловым у 1992-1993 роках, на якій (як я зрозумів) він натякав мені, щоб я взяв наркотики під контроль, аргументуючи, що той, хто візьме це під контроль, отримає великі гроші. Ті, хто отримають великі гроші, стануть сильними і переб’ють нас або пересаджають, що в підсумку і вийшло, все збулося.
Вже набагато пізніше зв’язок тієї самої бананової компанії JFC з поставками кокаїну отримала нове підтвердження. У 2015 році за відмивання кокаїнових грошей правоохоронні органи Еквадору спробували затримати представника компанії JFC, громадянина Росії кубинського походження Дмитра Мартінеса (йому вдалося втекти). За даними місцевих правоохоронців, в загальній складності кримінальної групою на чолі з Дмитром Мартінесом було відмито $300 млн, які надходили в країну у вигляді кредитів, взятих в російських банках. Раніше, в 2014 році, в порту міста Гуаякіль поліція конфіскувала більше тонни кокаїну, призначеного для відправки в Кувейт транзитом через Іспанію. Наркотики перебували на судні в контейнері для бананів, що належить фірмі Exbafrut, якою володіє Мартінес. За словами міністра внутрішніх справ Еквадору Дієго Фуентеса, за десять років існування викрита злочинна група встигла відмити понад $1 млрд.
Отже, Сергій Адоньєв, якого ФБР підозрювала у причетності до цієї справи, не тільки спішно экстрадируется в Росію, але і звільняється, не відсидівши весь термін. Більш того, незабаром його кар’єра стрімко пішла в гору, в тому числі і при активній підтримці особисто Володимира Путіна.
Свій чоловік
У 2006 році Адоньєв створив фонд Telconet Capital, який став основним акціонером телекомунікаційного оператора «Скартел» (торгова марка Yota). Yota дивним чином вдалося отримати ліцензію GSM, не маючи своїх передавачів (вона користувалася вишками «Мегафона»), після чого Адоньєв за 4 роки (2007-20011 рік) вклав в «Скартел» ні багато ні мало $600 млн. Звідки у колишнього продавця бананів знайшлися кошти на такі інвестиції — неясно (якщо, звичайно, він продавав тільки банани). Зате відомо, що з 2006 року його покровителем став Сергій Чемезов, глава «Ростехнологій» і колишній колега Путіна по дрезденської резидентурі КДБ. У 2008 році «Ростех» став володарем 25% акцій «Скартел».
Підйом Yota не викликав захоплення у інших телекомунікаційних компаній, але і тут допомогло втручання зверху. 3 березня в офісі Yota зібралися керівники та основні акціонери всіх великих російських телекомунікаційних компаній. Крім Чемезова і Адоньева вони виявили там особисто Володимира Путіна, в присутності якого вони підписали угоду, вкрай вигідну для Адоньева: на базі «Скартел» створювалася інфраструктурна компанія, в чиїй мережі учасники угоди зможуть надавати послуги мобільного інтернету за технологією LTE.
Чемезов, Путін і Адоньєв при підписанні документа
У 2013 Адоньєв і його партнер Авдолян продали свою частку в «Скартел» Усманову — тоді сума операції оцінювалася в 1,3 млрд. В 2017 році Forbes оцінював його статки в $0,8 млрд. В останні роки Адоньєв з’являється в новинах частіше не як бізнесмен, а як спонсор, причому спонсор тих проектів, які не всі ризикнули б вкладатися і які не мали жодних шансів окупитися: він фінансував проект «Дау» (довгоочікувана прем’єра якого відбудеться сьогодні в Парижі), він фінансував передвиборчу кампанію Ксенії Собчак і досі є основним спонсором «Нової Газети» (в редакції наголошують, що інвестор він хороший — в редакційну політику не втручається).
Отримати коментарі від Сергія Адоньева The Insider не вдалося.
У підготовці матеріалу брала участь Анастасія Кириленко