Радник президента США з національної безпеки Джон Болтон в ході візиту до Москви підтвердив намір США вийти з Договору про ракети середньої та малої дальності. Він також анонсував нову зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна, яка може відбутися в Парижі. Директор програми «Ядерне нерозповсюдження і Росія» ПИР-Центру Андрій Баклицький розповів The Insider про те, чого можна чекати після припинення дії договору.
В ході візиту Болтона в Москву не сталося ніяких сюрпризів. Якщо не завжди зрозуміло, чи варто всерйоз сприймати те, що говорить президент Трамп, то в даному випадку Болтон повторив те ж саме, що говорив Трамп про вихід США з Договору про ракети середньої та малої дальності, і стало ясно, що з боку Трампа це не був експромт, все це ретельно обговорювалося, і швидше за все США вийдуть з договору. Для цього Трампу не потрібно нічого, крім власного рішення – дія договору закінчується через шість місяців після офіційного повідомлення про вихід з неї однієї з сторін. Коли саме це станеться, поки невідомо, але процес уже запущений.
Навряд чи про щось суттєве вдалося домовитися на зустрічі Болтона з секретарем Ради безпеки Миколою Патрушевим. Повідомлялося, що їх зустріч тривала п’ять годин, однак треба враховувати, що порядок у них дуже велика, а вони спілкуються через перекладача, тому в реальності зустріч тривала дві з половиною години — це звичайна робоча зустріч.
За підсумками візиту до Москви Болтон обмовився, що можна буде обговорити питання про продовження договору, якщо Росія і Китай погодяться не розгортати у себе ракети середньої і малої дальності, але оскільки Китай навряд чи на це погодиться, то і можливостей для порятунку договору немає.
Також Болтон заявив, що планується нова зустріч президента Трампа з президентом Путіним в Парижі, на якій ці питання обговорять ще раз. Однак ми бачимо, що за час з моменту останньої зустрічі Путіна і Трампа в Гельсінкі не була реалізована жодна з ініціатив. Як ми знаємо, в Гельсінкі були зроблені конкретні пропозиції щодо контролю над озброєннями, зокрема, почати переговори по РСМД, щодо продовження договору по СНО, договором «Відкрите небо» і за Віденським документом 2011 року. Єдине ж, що сталося за цей час — США оголосили про вихід з РСМД. Тому не можна сказати, що російсько-американські саміти призводять до якогось прогресу — швидше ми спостерігаємо регрес.
У цілому вихід США з договору про РСМД, в першу чергу, спрямований проти Китаю, але поки що ми нічого не знаємо про конкретні плани Вашингтона — які системи озброєнь будуть розроблятися і де вони будуть розміщуватися. Скажімо, через п’ять років США розмістять їх в Азії, але немає ніякої гарантії, що через сім років вони не будуть розміщені в Європі. Звичайно, поява таких ракет в Європі у військовому плані дуже сильно погіршить становище Росії.
Є і ще один момент, про який дуже мало говориться. Росія і США — не єдині учасники договору про РСМД. Після розпаду СРСР, окрім Росії сторонами договору стали Україна, Білорусія і Казахстан. Якщо США виходять з договору, то з нього виходять і всі інші сторони. Складно сказати, в якому стані перебуває нині українська військова промисловість, захочуть вони розробляти ракети середньої дальності, чи є в них на це фінансування, як будуть на це дивитися США і Європа, але очевидно, що з України буде знято одне з обмежень, ніж Росія, звичайно, не зацікавлена.
Росія після припинення дії договору РСМД може почати розробляти і розгортати системи наземного базування середньої дальності. Це можуть бути крилаті ракети — той же «Калібр», поставлений на сушу, це можуть бути балістичні ракети середньої дальності. Але я думаю, що розумніше в даному випадку спочатку дивитися, що будуть робити Сполучені Штати, і відштовхуватися від цього, тому що якщо, наприклад, Конгрес відмовиться давати гроші на розробку нових систем, то Росії не варто бігти попереду паровоза. У Росії є певна фора, так що відповідні кроки можна буде зробити досить швидко, хоча нам є на що витрачати гроші і без гонки озброєнь.
Зараз одне з найважливіших питань для Росії — позиція Європи. США не зможуть розгорнути ракети без згоди європейських партнерів. На сьогоднішній день в Європі немає єдиної позиції. Німеччина виступила проти розміщення американських ракет, глава європейської дипломатії Федеріка Могерини сказала, що це «не найкраще рішення» з боку США. Вихід США з договору про РСМД поки підтримала лише Великобританія. Тому Росії необхідно проводити консультації з європейськими країнами, намагатися переконати всі сторони, що гонка озброєнь, яку ми вже спостерігали в 1980-х, нікому не потрібна.