2 жовтня журналіст The Washington Post Джамаль Хашокджи був убитий у генконсульстві Саудівської Аравії. Раніше він регулярно публікував статті з критикою саудівської влади і особисто наслідного принца Мухаммеда Салмана аль Сауда. The New York Times писала, що саудівські агенти спецслужб розчленували тіло журналіста спеціально принесеної для цього пилкою. Наказ про вбивство прийшов безпосередньо від королівського суду Саудівської Аравії. Туреччина заявила про наявність аудіо та відеозаписів з консульства.
За даними «Репортерів без кордонів», за дев’ять місяців 2018 року з-за професійної діяльності були вбиті 56 журналістів. Це вже більше, ніж за весь 2017 рік – тоді загинуло 55 осіб. The Insider згадав найбільш резонансні випадки вбивств журналістів, що відбулися в цьому році.
Словаччина
26 лютого 2018 року словацький журналіст Ян Куцяк і його наречена Мартіна Кушнірова були знайдені убитими в своєму будинку в Словаччині. Обидва були застрелені в груди. Куцяк працював у редакції Aktuality.SK, він розслідував податкове шахрайство кількох підприємців, які були пов’язані з відомими в Словаччині політиками.
На момент вбивства журналіст цікавився зв’язками словацького бізнесу з італійською мафією «Ндрангета». У своїй останній статті Куцяк писав про діяльність італійських бізнесменів, які оселилися в Словаччині, а також про розтрату коштів з Єврофондів.
Після вбивства журналіста в Братиславі та інших містах Словаччини пройшли стихійні демонстрації протесту. Десятки тисяч людей вимагали відставки прем’єр-міністра Роберта Фіцо. У березні він і міністр внутрішніх справ Роберт Калиньяк пішли зі своїх постів.
В кінці вересня поліція затримала вісім підозрюваних у вбивстві журналіста. Кілером виявився 40-річний колишній офіцер поліції Томаш Сабо, разом з ним були арештовані його родич Мирослав Марчек і Золтан Андруско. Прокуратура Словаччини повідомила, що вбивство Куцяка замовила підприємниця Олена Жужова, яка була пов’язана з італійськими компаніями. Вона заплатила виконавцям злочину мінімум €70 тис. Наречена журналіста «опинилася в невідповідному місці в невдалий час».
Індія
В кінці березня в Індії за два дні було вбито три журналіста, причому всі з допомогою транспортних засобів. 36-річного Сандіпа Шарму 26 березня збив вантажівку, коли той їхав на мотоциклі. Інцидент стався в окрузі Бхинд в штаті Мадхья-Прадеш. Незадовго до вбивства Шарму таємно зняв на камеру високопоставленого поліцейського, який погодився за щомісячну хабар у 25 тис. рупій дозволити видобуток піску в крокодиловом заповіднику. Після цього він почав отримувати погрози, стверджує головний редактор телеканалу News World, на якому працював Шарму. Поліція відмовилася захистити його і вилучила у журналіста запис, компрометуючу їх співробітника.
Водій вантажівки Ранбір Ядав був заарештований в той же день. Справою про вбивство зайнялося Центральне бюро розслідувань.
#WATCH:Chilling CCTV footage of moment when Journalist Sandeep Sharma was run over by a truck in Bhind. He had been reporting on the sand mafia and had earlier complained to Police about threat to his life. #MadhyaPradesh pic.twitter.com/LZxNuTLyap
— ANI (@ANI) March 26, 2018
За день до вбивства Шарми в штаті Біхар автомобіль збив ще двох журналістів – Навина Нишала і Віджая Сінгха. За кермом був колишній сільський староста Мохаммад Харсу, якого тут же заарештували. Нишал і Сінгх поверталися з індуїстського фестивалю, про який писали репортаж, і в тютюнового лотка вступили в суперечку з Харсу. Колишній староста чинив тиск на тих журналістів, які критично відгукувалися про його роботу, а на Нишала і Сінгха давно затаїв образу.
Індонезія
10 червня індонезійська журналіст Мухаммад Юсуф помер у в’язниці. Раніше суд засудив його до п’ятимісячного ув’язнення, визнавши винним у пропаганді ненависті і наклеп. Журналіст писав критичні статті про власника компанії PT Multi, виробляє пальмова олія, Саране Агро Мандири, і махінаціях цієї компанії з землею.
Незадовго до своєї смерті у в’язниці Юсуф скаржився на проблеми з диханням і біль у грудях. Дружина Юсуфа стверджувала, що просила поліцію надати її чоловікові медичну допомогу – він страждав шлунковими і серцево-судинними захворюваннями. Головний детектив поліцейського управління міста Котабару заявив, що відмовив дружині ув’язненого прохання, оскільки той «не слухався» тюремних наглядачів.
США
28 червня в Аннаполісі, штат Меріленд, 38-річний Джеррод Рамос увірвався в редакцію видання Capital Gazette і розстріляв її співробітників. Загинули п’ять чоловік — помічник редактора Роб Хиассен, редактор колонок Джеральд Фішман, менеджер з продажу Ребекка Сміт, спеціальний кореспондент Венді Вінтерс і журналіст Джон Макнамара.
Поліція оточила будівлю і затримала нападника; він не намагався відстрілюватися. У минулому він програв Capital Gazette у суді, намагаючись довести, що в матеріалі про нього міститься неправдива інформація. У 2011 році видання написало про кримінальну справу про переслідування, заведену на Рамоса, – він відправляв образи і погрози в інтернеті жінці, з якою вчився в коледжі.
Під час судового розгляду Рамос погрожував співробітникам редакції. Ті зверталися в поліцію, проте там не знайшли достатніх підстав, щоб пред’явити Рамосу звинувачення. Після стрілянини журналісти знайшли твіттер нападника, який він вів під ім’ям @EricHartleyFrnd і в якому погрожував співробітникам видання; у своїх твітах Рамос згадував, зокрема, Роба Хиассена, який був убитий під час нападу.
ЦАР
30 липня в Центральноафриканській республіці були вбиті російські журналісти Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко, приїхали туди, щоб знімати документальний фільм про найманців з ПВК Вагнера. Через два тижні в ЦАР вилетіла група з чотирьох журналістів, щоб розслідувати інцидент. Фінансує експедицію видання ФАН, яке пов’язують зі спонсором ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним. Одним з учасників експедиції став військовий кореспондент ФАН Кирило Романовський, який познайомив Расторгуєва з фиксером в ЦАР.
Влади ЦАР підозрюють у вбивстві повстанське угрупування «Селека». Як з’ясував The Insider, ця група співпрацювала з російською компанією, пов’язаної з петербуржскими силовиками та добувної в цьому регіоні алмази. Причому охороняє цю компанію справді російська ПВК, офіційно називається Sewa Security Services і, судячи з усього, є африканським «аватаром» ПВК Вагнера. Від імені цієї пітерської компанії, добувної в ЦАР алмази, переговори з місцевим населенням вів російський «радник з безпеки президента ЦАР».
В кінці вересня телеканал «Дощ» з посиланням на джерела повідомив, що до вбивства журналістів може бути причетна приватна військова компанія «Патріот». Цю версію також розглядає розслідувальна група Михайла Ходорковського. За словами ветерана російських спецслужб, вбивць було троє, їх підтримували групи забезпечення і прикриття. Вони повинні були вбити журналістів, а потім інсценувати напад місцевих грабіжників.