16 вересня буквально в прямому ефірі ми стали свідками фальсифікацій протоколів на губернаторських виборах в Примор’ї. Це сталося нахабно, на очах у здивованих громадян, експертів, журналістів та спостерігачів. Лідер голосування на виборах змінився після обробки близько 99% бюлетенів. Відрив комуніста Андрія Іщенка зменшувався на очах, і він почав поступатися в. о. глави регіону Андрія Тарасенко. У результаті розрив між кандидатами склав 7,6 тис. голосів. Це стало можливим, тому що протоколи грубо переписали. В цілому можна говорити про більш ніж 20 тис. приписаних Тарасенко голосів, підтверджених копіями протоколів. Робота спостерігачів на виборах виявилася затребуваною, як ніколи. Завдяки завірених копій протоколів стало можливим говорити про фальсифікації.
Коли 17 вересня прокинулася Москва, масштаби події були вже цілком очевидні, враховуючи різницю в часі з Приморьем, і викликали великий суспільний резонанс. Робота руху «Голос», журналістів, всю ніч спостерігали і висвітлювали події, не дозволила все спустити на гальмах. Завдяки ЦВК Росії, яка забезпечила на своєму сайті пряму трансляцію статистики щодо запровадження протоколів в систему ГАС «Вибори», вдалося зловити переломний момент, коли стали відбуватися фальсифікації. Знову підтвердилося, що публічність — це велика сила, яку не можна недооцінювати. Окремо відзначимо неадекватна поведінка Громадської палати краю і провладних псевдонаблюдателей, наввипередки заявляли про відсутність порушень.
Після виникнення скандалу ЦВК Росії направив робочу групу в Примор’ї, щоб на місці розібратися з претензіями спостерігачів і кандидатів. Риса була підведена 19 вересня на засіданні ЦВК Росії. Елла Памфілова різко відреагувала на порушення, і комісія настійно рекомендувала крайизбиркому визнати вибори недійсними.
Слід враховувати, що ЦВК Росії сама не може скасовувати результати виборів, так як не є організуючою вибори комісією, вона може лише дати рекомендацію, а крайизбирком має право чинити за своїм розсудом. Але, вважаю, рекомендація була узгоджена у високих інстанціях, і регіональна комісія проти свого бажання мусила погодитися. Були прецеденти, коли ЦВК Росії зобов’язувала нижчестоящі комісії приймати ті чи інші рішення. Швидше за все, про це вів мову член ЦВК Росії Борис Эбзеев, суддя Конституційного Суду Росії у відставці, коли пригрозив, що Центрвиборчком знайде спосіб, в разі чого, визнати вибори недійсними.
З точки зору справедливості та інтересів виборців, визнання виборів недійсними варто було б уникнути. На мою думку, фальсифікації не були тотальними, а скасування виборів — це крайня міра, коли іншого шляху немає.
З призначенням повторних виборів виборчий процес запускається, все починається заново.
Основні претензії були до протоколів, переписанным на трьох десятках дільниць. Там настільки все шито білими нитками, що при бажанні можна покладений в семиденний термін привести це в порядок: або повернути результати до первісних, або їх зовсім виключити і підвести підсумки з цим обліком. Але в такому випадку перемогу би отримав комуніст Іщенко.
Крім того, ЦВК Росії обґрунтовує скасування виборів вторгненням служби МНС, яка вигнала з приміщення територіальної комісії Радянського району Владивостока членів і спостерігачів під приводом задимлення. Нібито після того, як документи залишилися без нагляду, на думку ЦВК Росії, встановити волевиявлення 24 тисяч виборців виявилося неможливим. Це дуже спірне твердження: є копії протоколів у спостерігачів, є члени комісій, яких можна опитати, можна організувати перерахунок по ділянках. Однак було вирішено не розбиратися з кожною ділянкою, а одним махом перекреслити всі вибори.
Після визнання Виборчою комісією Приморського краю виборів недійсними Законодавчі Збори Приморського краю має призначити повторні вибори. Їх можливо провести не пізніше, ніж через три місяці з дня голосування на основних виборах, тобто не пізніше 16 грудня. При проведенні повторних виборів терміни виборчих дій можуть бути скорочені на одну третину, що вводить роботу виборчих штабів кандидатів і виборчі комісії у стан серйозного цейтноту.
Шлях щодо визнання недійсними виборів, в цілому, вигідний владі, так як можна потягнути час, а там вже вирішувати, як діяти далі.
З призначенням повторних виборів виборчий процес запускається, і все починається заново. Це означає, що вибори можуть заявитися як раніше брали участь у виборах кандидати, так і нові, що може змінити біполярну ситуацію Іщенко –Тарасенко. У федерального центру з’являється можливість для маневру: можна спробувати домовитися з комуністами, замість Тарасенко призначити нового т.в.о., який і піде на повторні вибори, можна навіть призначити Іщенка т.в.о. і т. д.
Всім кандидатам знову доведеться проходити горезвісний «муніципальний фільтр». При цьому слід враховувати, що Андрію Іщенко явно допомагали його подолати, так як у комуністів могло бути тільки 67% власних підписів муніципальних депутатів від необхідної кількості. Допоможуть і на повторних виборах подолати мунфильтр комуністу — питання поки відкрите. Яким ще кандидатам влада допоможе з висуненням — невідомо.
Нагадаю, в першому турі в бюлетені було п’ять кандидатів. Крім кандидатів від КПРФ і «Єдиної Росії» на виборах брали участь представники ЛДПР Андрій Андрійченко, «Справедливої Росії» Олексій Козицький і «Російської партії пенсіонерів за соціальну справедливість» Юлія Толмачова, що набрали 9,27%, 4,83% і 10,80 % відповідно. Звертає на себе увагу позиція, висловлена прес-секретарем президента Дмитром Пєсковим: «Сам президент неодноразово говорив: для нього важливіше не підтриманий кандидат, а важливіше легітимність, чистота, прозорість та справедливість виборів». Тому якщо з’являться нові фігури, то це може значно змінити конфігурацію уподобань виборців і вплинути на результат голосування.
Бюджету краю доведеться виділити додаткові кошти на проведення непередбачених виборів. До того ж слід передбачити витрати і на цілком вірогідний другий тур. Не виключено, що під новий рік ми будемо спостерігати за другим туром повторних виборів губернатора Примор’я.
У будь-якому випадку, визнання виборів недійсними — свідчення серйозних фальсифікацій, не дозволяють встановити дійсну волю виборців. Це повинно спричинити порушення кримінальних справ і покарання для винних: як виконавців, так і замовників фальсифікацій. В іншому випадку ситуація буде виглядати дивно — вибори скасували, а винних у цьому немає.
Григорій Мелконьянц — співголова руху на захист прав виборців «Голос».