Отвір, просвердлений в обшивці космічного корабля «Союз», і розгерметизація Міжнародної космічної станції — з кожним днем технічна проблема все більше переростає в розряд політичної. Закритість російських космічних структур підміняється анонімними «джерелами в галузі». Повідомлення нічим не підтверджуються, а факти суперечать один одному. Наговорили вже стільки, що спростування дають самі космонавти прямо з орбіти.
Співробітництва в космосі загрожує не стільки сама розгерметизація, скільки атмосфера недовіри, яку породжують публікації в ЗМІ. Версію про те, що отвір у космічному кораблі було просвердлено вже на орбіті, першим висловив 3 вересня сам глава Роскосмосу Дмитро Рогозін. Він не конкретизував, хто свердлив, але журналісти кинулися обговорювати, що ж штовхнуло на цей божевільний крок російських космонавтів. «Високопоставлене джерело» газети «Коммерсантъ» 12 вересня запідозрив у шкідництві іноземних астронавтів. Мовляв, іноземці могли прокрастися в найближчий до американського сегменту МКС корабель «Союз» і зробити отвір, щоб екстрено евакуювати хворого колегу. Сценарій неймовірний, тому що регламенти передбачають екстрену евакуацію і без самогубного саботажу на території іншої держави.
Ті ж анонімні “високопоставлені джерела” повідомляють, що Роскосмос запросив у NASA біометричні дані астронавтів, проте американці відмовили з міркувань лікарської таємниці. Офіційна позиція NASA, узгоджена з Роскосмосом, — ніяких коментарів не давати до завершення розслідування. Ймовірно, якісь попередні результати ми почуємо тільки 10 жовтня, коли на Байконурі зустрінуться глави Роскосмосу і NASA Дмитро Рогозін і Джим Брайденстайн.
Асиметричний відповідь
Події в космосі відбуваються на тлі скандального розслідування справи Скрипалів, що супроводжується шумом у російській пресі. Звинувачення на адресу астронавтів NASA звучить майже як «отвєтка» узагальненого Заходу, яка при цьому відводить підозри від якості російської техніки.
При цьому «Союз» сьогодні — єдиний засіб доставки на МКС. Послугами Роскосмосу користуються американці, канадці, японці, європейці. Готуються до польоту два майбутніх космонавта з Об’єднаних Арабських Еміратів. «Союз» успішно доставляє людей на орбіту вже кілька десятків років. Останнє небезпечне для життя пригода з «Союзом» було в 1983 році, коли на стартовому столі вибухнула ракета. Тоді капсулу з людьми витягла з вогню система аварійного порятунку, ніхто не постраждав.
Однак події останніх років показали, що російська пілотована космонавтика небездоганна. Тричі (у 2011, 2015 і 2016 рр..) після 40-річної безаварійної експлуатації падали вантажні кораблі «Прогрес». Конструкція цих кораблів багато в чому уніфікована з «Союзами», для них використовуються ракети одного сімейства.
Союз-ТМА 14М перед стикуванням з МКС. Фото NASA
У 2015-му р. у «Союзу» не розкрилася одна з сонячних батарей. У тому ж році відбувся збій системи автоматичного стикування, і космонавту довелося стикуватися вручну. У 2017-му при посадці від удару розгерметизувалася капсула «Союзу». Кожен раз загрози життю екіпажу не було завдяки багаторазовому резервування систем. Проте всі події активно обговорювалися в США, де за безпеку астронавтів переживають не тільки NASA, але і Сенат. Турботу про життя громадян активно використовують промислові лобісти, які хотіли б замінити «Спілки» на свої Dragon, Starliner та Orion.
Сьогодні російський і американський сегменти технічно не можуть експлуатуватися по-окремості, тому політичні й економічні інтереси обох сторін не дозволяють в прямому сенсі розірвати відносини. Американський сегмент залежить від російських ракетних двигунів, встановлених на модулі «Зірка» і кораблі «Прогрес», а російський сегмент залежить від американських гіродінів системи орієнтації та сонячних батарей. Хоча сторони поступово готуються до поділу: Роскосмос планує запускати модулі МЛМ і ПЕМ, які повинні закрити потребу в енергії і системах орієнтації. NASA тренується використовувати ракетні двигуни своїх вантажівок. Утім, спроби ці досить нерішучі з обох сторін. Запуск МЛМ відкладається більше 10 років, ПЕМ теж не полетить раніше 2022 року.
Союз-МС09, пристыкованный до МКС. Фото — НАСА
Як все починалося
Проект Міжнародної космічної станції народився в 90-е рр. з американського проекту Freedom, до якого додали радянські і пострадянські напрацювання по станції «Мир-2». Це врятувало російську пілотовану космонавтику, для якої знайшлася нова робота, багато в чому сплачена американською стороною. За 20 років польоту МКС Росія витратила на проект близько $12 млрд, але при цьому отримала від NASA близько $4,2 млрд за виробництво модулів, систем життєзабезпечення і доставку екіпажів. США платили Росії за досвід тривалих космічних експедицій і за нерозповсюдження ракетних технологій. Політично Америка демонструвала підтримку молодої держави, стало на шлях демократичних реформ.
Поточне угоду про спільне використання МКС діє до 2024 року. Подальше майбутнє поки не визначено, хоча ресурс станції дозволяє продовжувати політ до кінця 20-х. Вчені та інженери, космонавти і астронавти готові продовжувати роботу, але політика все сильніше втручається у співпрацю, і політ триває всупереч, а не завдяки, як було колись. Зараз від необачних рішень утримує дорожнеча станції. Роскосмос розуміє, що не потягне власну станцію за свій рахунок. США не можуть кинути проект, в який вони інвестували близько $100 млрд. Але якщо на кону безпека екіпажу — як це сталося у випадку з розгерметизацією, — гроші можуть відійти на другий план.
Разом на Місяць?
Під загрозою опиняються й плани по створенню спільної Місячної орбітальної платформи (Lunar Orbital Platform-Gateway скорочено LOP-G) — невеликий відвідуваною станції на навколомісячній орбіті. Мета США в цьому проекті «твердження американського переваги в окололунном просторі». Мається на увазі опрежение Китаю, планує в 20-х рр. запустити свою многомодульную навколоземну станцію. США запрошують до проекту місячної станції всіх колишніх партнерів по МКС, але в режимі субпідрядників, які тільки допоможуть досягти мети. Зрозуміло, Роскосмос не хоче вкладатися в американське велич. NASA ж на відміну від 90-х не пропонує Росії ніяких пільг.
Власного кошти доставки в окололунное простір у Росії немає. Міжпланетний корабель «Федерація» ніяк не вибереться з стадії креслень і виставкових макетів, надважка ракета, здатна доставити «Федерацію» до Місяця не з’явиться раніше 2028 року (в кращому випадку). Тобто Роскосмосу нічого запропонувати проект на рівних правах із США, далеко просунулися у створенні надважкої ракети SLS і корабля Orion. Зараз Роскосмос може розраховувати тільки на місце в загальному ряді будівельників місячної станції, разом з Канадою, Японією, Євросоюзом і приватними компаніями, але навіть цього може перешкодити політична гордість. Хоча співпраця з США та участь у проекті LOP-G — єдиний спосіб побачити росіянина в околицях Місяця в найближче десятиліття, хоча б і на американському кораблі.
Економічне становище Росії не дозволить їй самостійно відправити космонавтів на Місяць. Є надія на власну навколоземну станцію, зібрану із залишків МКС після 2024 року, але у нинішньої політичної та економічної ситуації більш реальний демонстративний переїзд на китайську станцію.
Співпраця Росії і США в космосі дозволило досягти видатних результатів: побудувати на орбіті велетенську космічну станцію, провести тисячі експериментів і накопичити важливу інформацію, необхідну для подальшого освоєння космосу. Сьогоднішні політичні негаразди ставлять під загрозу співпрацю в майбутньому і перешкоджають появі нових спільних проектів. Політики, поставлені на чолі космічних агентств, тільки підвищують ризики розладу з ідеологічних міркувань.
Віталій Єгоров — популяризатор космонавтики, автор книги «Роби космос», ведучий блогу zelenykot