19 лютого заступник голови Федеральної антимонопольної служби (ФАС) Андрій Циганов заявив в інтерв’ю агентству «Прайм», що ціни на продукти повинні рости, щоб виробники отримували адекватну прибуток і вкладалися в розвиток виробництва. «Коригування цін, коли вони спочатку знижуються, а потім відскочити вгору, — це нормальне явище для ринкової економіки», — зазначив він і додав, що ситуація, коли ціни тримаються на одному рівні, «може вказувати на картельну змову».
На думку чиновника, подорожчання птиці і яєць «викликано активним розвитком цього сектора». «В умовах нормально діючої економіки природним наслідком цього стало зниження цін. Тому споживач протягом минулого та позаминулого років радів тому, що у нас зменшуються ціни на яйце, на курку», — розповів заступник голови ФАС. За його словами, ця ситуація не може тривати нескінченно — компанії повинні віддавати борги, які взяли на розвиток виробництва. «Взагалі в збиток собі ніхто працювати не збирається», — уклав Циганов.
Статистика лише частково підтверджує слова Циганова. За даними Росстату, яйця торік подорожчали на 25,9%, курятина — на 22,4%. А в 2017 році з-за кризи надвиробництва курка подешевшала на 7,6%, курячі яйця — на 17,2%, причому ціна на яйця знижувалася і у 2016 році (4,2%). Опитані РБК експерти так само, як і ФАС, зв’язали різке підвищення цін з ефектом низької бази». До кінця 2017 року собівартість виробництва бройлерів різко зросла, в результаті чого ряд компаній зіткнулися з фінансовими труднощами і були змушені повністю або частково зупинити виробництво. Тривале падіння цін призвело до банкрутства ряду підприємств, що також обмежує пропозицію. Залишилися на ринку, виробники змогли підвищувати ціни, щоб компенсувати понесені раніше втрати, пояснювали аналітики ринку.
Але справа далеко не тільки в ефекті «низької бази», але і в державній політиці. Старший науковий співробітник Інституту прикладних економічних досліджень РАНХиГС Вадим Новиков пояснив The Insider:
«Якби імпорт не скорочувався, якщо б не було заборон на ввезення продукції, якщо б не було всіх цих імпортного мита (ввізне мито на курятину становить понад 60%), для споживача було б краще. У нас є обмеження на деякі види соціально значущих товарів — як тарифні у вигляді зборів, так і не тарифні. Не можна встановлювати ціни на внутрішньому ринку так, як якщо б цих обмежень не було, просто тому що споживач в цьому випадку виявиться в неприємній ситуації. Одна неприємність буде короткостроковою: частина товарів з полиць прибрали, бажання купувати залишилося колишнім, і ти приходиш в магазин і бачиш порожні полиці — на всіх товарів не вистачає. А другий наслідок довгострокове: якщо є ці обмеження, правильно, щоб російські компанії отримали прибуток для розширення виробництва, для заповнення цих прогалин, які санкції створили на полицях магазинів».
Новіков зазначив, що заборона на ввезення сільськогосподарської продукції з Європи і США діє в Росії з 2014 року, тоді як ціни почали зростати лише зараз. Проте в 2017-2018 роках відбувалося скорочення імпорту з інших країн: за 11 місяців 2018 року частка імпортної курятини на російському ринку знизилась до 4,5% (роком раніше вона займала 5%). Бразилія скоротила поставки на 41,5% (32,3 тис. тонн), Аргентина — на 57,8% (8 тис. тонн), однак поставки на 16,4 тис. тонн наростила Білорусь. З 2017 по 2019 рік Россільгоспнагляд послідовно ввів обмеження проти 19 бразильських виробників курячого м’яса — зокрема, через те, що в ньому були виявлені бактерії Listeria monocytogenes. Те ж саме сталося і з двома аргентинськими підприємствами в 2018 році.
Іншими словами, куряче м’ясо з Південної Америки не сподобалося Россільгоспнагляду, але в умовах продэмбарго на продукцію з країн Європи та США замінити його особливо нічим, крім, зрозуміло, білоруських виробників, які залишилися фактично єдиними зарубіжними постачальниками сільськогосподарської продукції в Росію. А це означає, що підвищення цін було викликано не ринковими чинниками, а, навпаки, обмеженнями ринку.