З 15 травня країни Балтії відкривають внутрішні кордони. Для Литви це ще один важливий етап поступового виходу з карантину, оголошеного 16 березня та продовженого до 31 травня. В уряді країни впевнені, що все йде успішно, але повідомляють про це з побоюванням. За даними на 6 травня, кількість підтверджених випадків зараження в країні склала 1428 осіб, померло 48. Але, незважаючи на невисокі цифри, литовські епідеміологи закликають не розслаблятися і виходити з карантину з обережністю.
Жителі країн Балтії жартують, що «для італійців два метри дистанції – мука, а для нас — близковато». Більшою мірою це відноситься до естонцям, але і в Литві, де при 2,7 млн населення, його щільність становить 43 людини на квадратний кілометр (в Естонії — 29), цей жарт не здається такою вже безпідставною. У великих містах щільність вище, так і міське життя припускає більш високий рівень соціалізації. Тому на головне питання, як поступово вийти з карантину, щоб бізнес не встиг померти, і при цьому не спровокувати ще більшу хвилю, литовські вчені бояться давати певний відповідь. Епідеміологи пропонують дотримуватися «принципу мінного поля»: зробив крок, переконався, що все в порядку — зробив ще крок.
Карантин у Литві був введений, коли кількість хворих була ще невеликою (всього 33 людини) — і відразу повноцінний, без середини. Закрилися всі торгові центри, фітнес і спорт-клуби, салони краси і спа-комплекси, культурні та освітні установи. Ресторанам дозволили працювати тільки на винос. Залишилися відкритими тільки продуктові магазини, аптеки та ветеринарні клініки. У них були встановлені захисні екрани у кас, співробітників забезпечили засобами захисту, а підлогу біля прилавків прикрасили яскраві смужки — щоб було простіше дотримуватися дистанцію у два метри. Через деякий час набула чинності обов’язкове для всіх правило носити маску в громадських місцях і не гуляти більше ніж по двоє. Всі, хто не зміг перенести роботу в онлайн, пішли у вимушену відпустку.
У Литві економічна криза, викликаний коронавірусом, вже починають порівнювати з потрясіннями 2008-2009 років. Департамент статистики порахував: з урахуванням вже наявних даних, прийнятих карантинних заходів і припинення роботи у ряді сфер бізнесу, ВВП країни втратить 1,5% в нинішніх цінах. За даними опитування підприємців, проведеного відомством, 38% респондентів повідомили, що з-за карантину їм довелося обмежити їх діяльність компаній. Найбільше постраждала торгівля (52%) і сектор послуг (42%), трохи менше — промисловість (24%) і будівництво (36%). При цьому в березні виросла торгівля через інтернет (9,5 %), виробництво напоїв (6,5%) і виробництво хімічної продукції (5,9%) — в основному за рахунок дезінфекторів.
Загроза спаду змушує держава безпосередньо підтримувати бізнес. Наприклад, індивідуальним підприємцям, чий бізнес потрапив під заборону під час карантину, видали одноразова допомога в розмірі 257 євро (майже вдвічі менше мінімальної зарплати), пообіцяли покрити половину витрат малого і середнього бізнесу на оренду, якщо власник приміщення знизить ціну хоча б на 30%. В цей же час у співпраці з епідеміологами уряд прокладає шлях до повноцінного відновлення економічного життя.
Жорсткий карантин у Литві тривав рівно місяць — з 16 березня по 16 квітня. За даними Національного центру громадського здоров’я (НЦОЗ), захворюваність COVID-19 досягла піку на другий-третій тижні карантину, а далі стала поступово знижуватися. «12-13 квітня, під час Великодня <католицької — The Insider>, ми чекали спалаху, думали, що люди почнуть роз’їжджати по країні, зустрічатися з родичами і друзями, спілкуватися. Але ми витримали цей іспит — захворюваність, на щастя, не зросла, — розповідає старший спеціаліст НЦОЗ, епідеміолог Дайва Размувене. — Правда, виникло кілька локальних вогнищ захворювання — в одному домі престарілих в місті Укмерге і в хоспісі в Клайпеді. Ми їх швидко локалізували, але це позначилося на загальному числі хворих. Так що з третього тижня карантину ми, в принципі, вийшли на плато. Середній показник з моменту оголошення карантину до справжнього моменту — 33 заражених в день».
Приймаючи рішення про пом’якшення карантину, литовські епідеміологи беруть у розрахунок наступний показник: кількість позитивних результатів на 100 взятих аналізів за один день. До введення карантину він, за словами Дайви Размувене, становив 10 і більше відсотків. У момент першого полегшення карантину — 16 квітня — цей показник впав нижче 1%. З тих пір показник тримається на тому ж рівні, незалежно від того, скільки тестів на коронавірус робиться щодня. А їх робиться все більше і більше: за даними Центру, 30 квітня лабораторії провели понад 120 тисяч тестів на COVID-19. «Але думати, що вірус серед нас більше не живе, буде помилкою. Вчені і з Вільнюського та Каунаського університетів дуже обережно дають прогнози, оскільки інфекція нова, і до цих пір залишається безліч питань і про формування імунітету, і про властивості самого вірусу. Але якщо продовжувати і далі користуватися запобіжними заходами, прийнятими під час карантину, і якщо така ситуація триватиме і далі, то влітку ми зможемо радіти життю, — висловлює боязку надію Размувене. — Але треба обов’язково дотримуватися карантинних правил».
Литва поступово робить все більш доступним тестування на коронавірус. На перших травневих вихідних Моз запросив 7000 литовців, навіть не мають симптомів, перевіритися на коронавірус — безкоштовно і обов’язково за попереднім записом. Відомство пообіцяло, що в подальшому такі перевірки у великих містах країни стануть регулярними, щоб з їх допомогою оцінити ступінь поширення коронавіруса. «Зараз ми робимо ПЛР-діагностику — беремо флору зі слизової. Цей метод показує, чи є у людини вірус чи ні. При цьому пацієнт може хворіти, а може переносити зараження коронавірусом у безсимптомній формі. Також ми робимо серологічний тест — аналіз крові, щоб виявити у ній наслідки вірусу — антитіла. Імуноглобулін М (ImM) формується в перші сім днів вірусу. У наступні два-три тижні формується імуноглобулін G (ImG), який показує, що людина перехворіла», — пояснює Дайва Размувене. Але оскільки ці серологічні експрес-тести і у Литві та інших країнах поки не пройшли повноцінне дослідження, а тому офіційно не визнані, їх роблять разом з ПЛР-діагностики. Це, за словами Размувене, допомагає визначити специфічність тесту на антитіла, тобто те, наскільки йому можна довіряти: чи справді ці виявлені антитіла сформувалися у відповідь саме на новий тип коронавіруса, а не на інші віруси цього виду, якими до цього перехворів пацієнт.
Якщо буде доведено, що серологічному методу у випадку з коронавірусом можна довіряти, то згодом тести на антитіла будуть робитися окремо. «ВООЗ вже попереджала, що з цими аналізами треба бути дуже обережними, оскільки поки немає впевненості в тому, що їм можна довіряти. Якщо він, наприклад, тільки в 30% випадків дає правильну відповідь, то великий шанс того, що людина, яка зробила такий аналіз будинку, вирішить, що у нього вже є антитіла, і настане помилкове самозаспокоєння. І, значить, він буде сміливіше порушувати карантинні заходи і зможе заразити інших людей», — попереджає епідеміолог.
У НЦОЗ Литви не виключають можливість другої хвилі зараження. Більш того, нагадують, що теоретично будь-новий вірус має кілька хвиль. При цьому друга хвиля може бути і сильніше першої, а може пройти майже непомітно. Але у випадку з коронавірусом поки залишається занадто багато невідомих. Тому іншого способу пом’якшення карантину, крім як поступово відкривати різні підприємства, суворо стежити за виконанням ними карантинних заходів і щодня відстежувати і аналізувати зростання захворюваності, литовські вчені та медики поки не бачать.
16 квітня, коли в перший раз стартувало пом’якшення карантину, дозволили відкритися магазинах і майстерням, які мають прямий вхід з вулиці. При цьому магазин має жорстко регулювати потік людей. Всередину можна пускати клієнтів з розрахунку одна людина на 10 кв. м, а біля каси повинна бути нанесена розмітка через кожні два метри — для дотримання дистанції. Самі клієнти теж зобов’язані її тримати, в тому числі чекаючи зовні можливості увійти в магазин. Клієнтів можна пускати всередину тільки в масках, а співробітники зобов’язані носити не тільки маски, але і рукавички. Крім того, потрібно міряти температуру — кожному співробітнику перед роботою обов’язково, а кожному, хто входить клієнту — по можливості. Час спілкування між покупцем і клієнтом — не більше 20 хвилин.
«Ми дотримуємося, всередину пускаю лише по одній людині, — каже Регіна, продавець кіоску по продажу преси та снеків мережі Narvesen у вільнюській ратуші. — Ми навіть зняли з продажу хот-доги, торгуємо тільки упакованої їжею. Але кордони закриті, туристів немає, наші доходи різко впали».
«Ми перевіряли і не зафіксували жодного серйозного порушення карантинних заходів. Були дрібні недоліки, які можна виправити. Наприклад, не вивісили на дверях оголошення, що людям старшого віку не рекомендується відвідувати цей магазин. Але штрафувати нікого не довелося, — каже Дайва Размувене. — І цей перший етап не позначився на зростанні захворювань у Литві. Число інфікованих не виросло».
З 27 квітня набув чинності другий етап пом’якшення заходів карантину. Уряд дозволив відновити роботу більш широкого спектру підприємств. Відкрилися торгові центри, а кафе і ресторанам дозволили виставити столики на вулиці — але на соціальній дистанції. «Кілька столиків на вулиці, коли простоюють два зали всередині, звичайно, замало, — скаржиться співробітниця ресторану в центрі Вільнюса Марія. — Але зате до нас приходять постійні клієнти. Ми, звичайно, самі у масках та рукавичках. А клієнтам за столиком можна сидіти без маски — вони дуже задоволені».
Перукарнями та салонами краси дозволили приймати бажаючих постригтися і зробити манікюр. При цьому як і раніше заборонено голити і надавати інші послуги, при яких працівник безпосередньо стосується шкіри обличчя клієнта.
Перукар Юрга Богданене каже, що подібна заборона виглядає дивно, адже у перукаря контакт з клієнтом все одно дуже близький: «Я не можу стояти за два метри від відвідувача. Якщо мені дозволено підстригати бороду, то чому я не можу людини поголити?» Юрга каже, що, як і інші перукарі, вона отримала від Моз конкретні інструкції, якими засобами дезінфекції як і що обробляти. На вході в її салон варто дезінфектор для відвідувачів, а поруч з робочим місцем — цілий набір спеціальних хімічних засобів. «Мені не страшно — я вся в дезинфекторе, — віджартовується Юрга, озброєна рукавичками, масками та захисним екраном. Масок і рукавичок вона закупила з урахуванням того, що доведеться ділитися і з пацієнтами, які записалися на стрижки на три тижні вперед.
Прийом, як і у всіх інших салонах, тільки по запису. Працювати доводиться по 10-11 годин на добу. При цьому Юрга розраховує графік так, щоб після кожного пацієнта 10-15 хвилин всі обробити — інструменти, прилади, меблі. В салон запускає по одному. Втім, за її словами, люди і самі залишаються чекати на вулиці, якщо бачать, що ще є клієнт. В цілому, за її словами, і відвідувачі, і її колеги ведуть себе свідомо, хоча були й ті, хто просив постригти потайки. Юрга не сумнівається, що таку можливість багато знаходили. На її думку, від того, наскільки відповідально перукарі поставляться до дотримання карантинних заходів, залежить те, як швидко дозволять працювати косметологам.
Незважаючи на всі складнощі, Юрга рада — і не тільки тому, що знову є можливість працювати і заробляти. «Я побачила, наскільки потрібна моя професія. Коли люди приходять стригтися — це для них такий психологічний рубіж. Значить, вже найгірше позаду і починається повернення до нормального життя. Вони обов’язково роблять фото «до» і «після» і одне зі мною — на пам’ять, оскільки я в своєму „скафандрі“, — розповідає Юрга. — Цікаво, що в цілому жінки виявилися терпляче, а чоловіки мені регулярно писали і дізнавалися, коли ж, нарешті, почнеться запис. Вони мені надсилали фото, як їх криво-косо обстригли дружини. Один з перших моїх клієнтів сказав, що йому треба терміново постригтися, тому що треба їхати копати картоплю. Але і з жінками трапляються казуси. Мені зателефонувала літня дама: „Юрга, що робити? Я фіолетова“. Виявилося, вона сама спробує пофарбувати волосся, а вийшов не той колір».
З 4 травня в Литві пом’якшуються і інші правила карантину. Наприклад, дозволено залишати територію країни. Але з Білорусі, де захворюваність різко зростає, можна буде повернутися тільки через Польщу або Латвію. Іноземців, окрім дипломатів, військових і перевізників, Литва раніше не пускає. Втім, очікується, що з середини травня відновиться авіасполучення на деяких напрямках, які належить схвалити уряду. У всякому разі, Lufthansa вже повідомила, що готова повернути польоти у Франкфурт-на-Майні, а Air Baltic — в Ригу. Крім того, відкриваються поліклініки — але теж на умови дотримання всього комплексу заходів.
6 травня кабінет міністрів втретє продовжив карантин — після 11 травня ще на три тижні. «Ми будемо відкривати громадський простір і можливості для розваги, але від самого карантину не відмовимося», — заявив міністр охорони здоров’я Литви Авреліус Верига. І цей підхід має не тільки організаційну, але і психологічну складову: поки карантин, навіть ослаблений, оголошений офіційно, навіть нечисленні литовські «COVID-дисиденти» продовжують носити маски і обходити стороною перехожих на вулиці.