Операцією із затримання журналіста Івана Голунова керував полковник поліції, начальник відділу по контролю за обігом наркотиків УВС по ЗАТ Москви Андрій Щиров. В спільному розслідуванні «Трансперенсі Інтернешнл — Росія» і «Муніципальний сканер» з’ясували, що пов’язує полковника з мафією і шахрайськими оборудками.
Ювелірна робота
Брат Андрія Щирова, юрист Денис Щиров, згідно з даними ЕГРЮЛ, довгий час володів цілим рядом компаній, пов’язаних зі скандально відомим ювелірним заводом «Бронницький ювелір» і представляв інтереси цього заводу в судах. Серед цих афілійованих компаній — ювелірна мережа «Золоте Ремесло». Там же, в «Золотому Ремеслі», працювала Анастасія Маковська, яка, судячи з спільним весільним фотографіям, є дружиною полковника Щирова. Автомобіль, на якому їздили Щиров і Маковська, пізніше був проданий Тимуру Нурханову, другу Андрія Щирова, також працює з «Бронницким ювеліром». «Бронницький ювелір» орендує у сім’ї Нурхановых площі в ювелірному центрі «Голден Гросс».
«Бронницький ювелір» раніше виявився замішаний у кримінальній справі про незаконний обіг золота і срібла з використанням схеми з ухилення від сплати ПДВ. Кримінальні справи були порушені за ст. 191 КК РФ (незаконний оборот дорогоцінних металів) та ст. 171 КК РФ (незаконне підприємництво). В даному випадку схема виглядала так: банк «Совинком» продав державному «Московському заводу по обробці спеціальних сплавів» злитки золота і срібла за 1 млрд рублів. При цьому власником дорогоцінних металів банк не був — вони були записані як майно фірм-одноденок. Потім банк зажадав повернення ПДВ, а отримані 156,7 млн рублів розділив приблизно порівну між собою і замовниками схеми. Отримані від повернення ПДВ гроші виводилися на рахунки декількох фірм, в тому числі і ТОВ «Торговий дім „Бронницький ювелір“».
Кримінальну справу в 2010 році розслідувало управління ФСБ по Москві і Московській області, частково матеріали цієї справи наводяться в рішенні Арбітражного суду Москви.
Цікавий збіг — у 2003 році банк «Совинком», який фігурував у кримінальній справі, став засновником некомерційної організації «Фонд підтримки правоохоронних органів Західного адміністративного округу» (того самого, де несе службу полковник Щиров). У 2014 році «Совинкома» відкликали банківську ліцензію за проведення сумнівних операцій. Серед засновників Фонду підтримки був ще один банк — «Интеркоопбанк», у нього відкликали ліцензію в 2017 році з-за сумнівних операцій, пов’язаних з переведенням і виведенням коштів за кордон по операціях з цінними паперами. Як і кого підтримував цей «фонд підтримки» — неясно, але (як з’ясували Baza і «Трансперенсі Інтернешнл») на Щирова і його батьків під Наро-Фомінськ зареєстровано не менше дев’яти земельних ділянок, вартість яких, за оцінкою журналістів, становить близько 20-30 млн рублів (сам Щиров стверджує, що їх ціна набагато нижча).
Зв’язок з ОЗУ
Хто ж стоїть за «Бронницким ювеліром»? На початку 2000-х «Бронницький ювелір» був на грані банкрутства та його викупила «Судкомгрупп», вклавши в ювелірне виробництво $9 млн. Директором «Судкомгрупп» був колишній заступник начальника управління кадрів Федеральної прикордонної служби, контр-адмірал Ігор Донський. «Судкомгрупп» також володіла частками в верстатобудівним заводом «Свердлов», «СвердловТяжМаш», «Гідросистема» і в Судкомбанке. Засновником і акціонером «Судкомгрупп» була австрійська компанія SUDCOM Holding GmbH, яка належала Гарегіна Цатурову та Ірині Шустер. А в 1996 році Гарегін Цатуров разом з Олегом Шустером заснували Фонд підтримки торговельних і промислових підприємств Північно-західного регіону.
У книзі про історію кримінального світу «Бандитський Петербург» відомий дослідник кримінальної вивороту північної столиці Андрій Константинов пише про Олега Шустері як про раніше осудженого і пов’язаному з «Тамбовської угрупованням». Його згадують як одного з перших бізнес-партнерів Аркадія Ротенберга, спонсора культового телесеріалу «Вулиці розбитих ліхтарів» і екс-віце-президента Національного союзу дзюдо. Описуючи систему організації ринку проституції в Санкт-Петербурзі, газета «Коммерсантъ» у 2001 році повідомляла, що в 1990-ті роки «патронаж над цим бізнесом взяв «тамбовський» авторитет Олег Шустер. Свій перший термін він отримав саме за побиття повії».
Ілля Шуманов, «Трансперенсі Інтернешнл — Росія»
Михайло Маглов, проект «Муніципальний сканер»