3 жовтня президент Росії підписав закон про підвищення пенсійного віку. Юрій Лобунов вивчив статистику і роз’яснив The Insider, чому повчання Володимира Путіна про стрімке зростання тривалості життя – лукавство або пряма брехня.
З точністю до десятиліття
Збільшення пенсійного віку, за словами Путіна, не вдарить по літньому населенню, адже тривалість життя росіян становить майже 72 року». Цю цифру президент озвучив у березні 2017 року, через тиждень після того, як його цю інформацію оприлюднила міністр охорони здоров’я Вероніка Скворцова: «за попередніми даними, [тривалість життя піднялася] до 72 років: у жінок – понад 77 років, у чоловіків – 66,6 року». До липня 2018-го, через рік і три місяці, на думку Путіна, тривалість життя росіян зросла і вже досягла 73,5 року.
Втім, Володимир Володимирович воліє говорити не про фактичний стан речей, а про світле майбутнє, яке він прогнозує. Так, 1 березня 2018 року Путін пообіцяв, що «до кінця наступного десятиліття Росія повинна впевнено увійти в клуб країн «80 плюс», де тривалість життя перевищує 80 років». У травні президент уточнив графік зростання довголіття: «до 2024‑му році до 78 років і до 2030‑го до 80+», а вже в червні взяв підвищені зобов’язання: «Ми ставимо перед собою складні і, без всякого перебільшення, амбітні завдання по збільшенню тривалості життя наших громадян: після 2024 року вийти на кращі показники, 80+».
На жаль, особистий досвід росіян говорить про те, що ці дані не відповідають дійсності. Досить відвідати будь-кладовище, щоб переконатися середній вік померлих набагато нижче. Більше того, офіційна державна статистика дозволяє встановити, що середня тривалість життя росіян становить 68,6 року, жінок ‒ 73,8 року, чоловіків ‒ 62,6. Різниця з даними президента ‒ в ціле десятиріччя.
Лукавство володаря
Ще в 2015 році Путін, виступаючи проти підвищення пенсійного віку, емоційно зауважив: «чи Можемо ми готові до того, щоб зараз взяти і різко підвищити пенсійний вік? Я вважаю, що ні. Скажу чому. Тому що, так, у нас зростає тривалість життя, але все— таки для чоловіка – 65 з половиною років. Якщо ми в 65 поставимо вік виходу на пенсію, – ви мене вибачте за простоту вислову, це відпрацював, дерев’яний макінтош – і поїхав? Це неможливо».
Путін практично гарантує росіянам «поїздку в дерев’яному макінтоші» до виходу на пенсію.
Але, як бачите, те, що президент визнав неможливим застосувати до тривалості життя в 65,5, він сміливо застосовує до тривалості життя в 62,6 року, практично гарантуючи «поїздку в дерев’яному макінтоші» до виходу на пенсію. Але звідки така розбіжність у даних? Невже президент прямо і цинічно бреше? Ні, він лукавить, ненав’язливо скорочуючи повна назва показника, яким оперує. Це очікувана тривалість життя при народженні ‒ розрахунковий і досить умовний показник, заснований на припущенні, що рівень смертності покоління тільки що народжених у кожному віці залишиться таким, як у рік, для якого обчислений показник.
Найсвіжіші дані Росстату підтверджують запевнення міністра Скворцової: середня очікувана тривалість життя новонароджених 2017 року становить 67,51 року для хлопчиків і 77,64 для дівчаток. Але дізнатися, наскільки ці розрахунки були правдоподібними, можна буде у 80-90-х роках XXI століття, коли нинішні діти проживуть (або ні) відпущений їм російської статистикою термін. Оперуючи зростаючим показником «очікувана тривалість життя», прихильники реформи можуть виправдати підвищення пенсійного віку хіба що після 2070 року, коли перед народженими в 2017-му стане перспектива наближенням пенсії.
Оперуючи показником «очікувана тривалість життя», прихильники реформи зможуть виправдати підвищення пенсійного віку, хіба що, після 2070 року
Спритна маніпулювання статистичними показниками та пряме замовчування (у своєму «пенсійне» зверненні до громадян Путін не озвучив даних про нинішній тривалості їх життя) ‒ не єдині прийоми президентської риторики. У тому ж зверненні глава держави стверджує: «За останні 15 років тривалість життя зросла майже на 8 років – на 7,8 року» і посилається на авторитетну думку ООН: «Але тут мова йде саме про об’єктивну оцінку темпів зростання тривалості життя в Росії, підтвердженої експертами Організації Об’єднаних Націй». Або Путін не в курсі того, про що говорить, або відверто бреше, сподіваючись, що ніхто не скачає базу даних Всесвітньої організації охорони здоров’я ООН і не перевірить ще раз його слова. Перевірка показує, що за 15 років, з 2000 по 2016 рік, очікувана тривалість життя при народженні зросла на 7,8 року, а лише на 5,5.
В абсолютних цифрах дані ООН виглядають як вирок російської пенсійної реформи
В абсолютних цифрах дані ООН виглядають як вирок російської пенсійної реформи, вони демонструють і хибність російської статистики, і бажання влади Росії залишити людей без пенсій. Очікувана тривалість життя жінок ‒ 67,5 року (залишається всього 4,5 року на пенсії). У чоловіків ‒ 59,1, обіцяний Путіним «дерев’яний макінтош» гарантований.
Відрізані від пенсії
Якщо свіжі дані щодо очікуваної тривалості життя при народженні відсилають нас в далеке майбутнє, то подібний прогноз по нинішнім предпенсіонерам робився в XX столітті. Можна взяти частину даних з таблиць Росстату, а частина ‒ з статистичного щорічника «Населення СРСР» за 1988 рік і отримати повну картину.
Нинішній рівень пенсійного віку залишав жінкам близько 18 років життя в режимі заслуженого відпочинку. Реформа призведе до скорочення цього строку майже вдвічі ‒ до десяти років. Менше всього користуватися перевагами пенсії доведеться дамам 1994 року народження ‒ всього вісім років.
Сьогоднішній вік виходу на пенсію не дозволяв дожити до неї чоловікам 1993-1996 і 1999-2006 року народження, іншим залишалося від року до п’яти років пенсійної життя. Реформа ж змінює ситуацію категорично, залишаючи шанс на пенсію тільки народилися до 1968-го і пізніше 2013-го. Лінія нового пенсійного віку відрізає від пенсії два покоління двадцятирічних чоловіків, їм доведеться працювати до смерті, до путінського «дерев’яного макінтоша». Все вищесказане відноситься до «середнього пенсіонеру». Враховуючи, що термін життя в «російських» регіонах набагато нижче, ніж у кавказьких, шанс дожити до пенсії у воронежца, володимирця або нижегородца ще менше.
Навіщо ж Володимир Путін підписав закон про «дерев’яному макінтоші»? «Його [закону] головна, основна задача – забезпечити стабільність та фінансову стабільність пенсійної системи на довгі роки вперед», ‒ пояснив він у своєму «пенсійне» зверненні до народу. За день до того, як поставити свій підпис під законом «Про внесенні змін у окремі законодавчі акти Російської Федерації з питань призначення та виплати пенсій», він розкрив карти. Виявляється, реформа не забезпечить шукані «стійкість і стабільність», але, навпаки, завдасть по пенсійній системі багатомільярдний удар: «При плануванні пенсійної реформи уряд виходив з того, що буде позитивний фінансовий результат протягом кількох років від цих заходів, але після прийняття президентських поправок стало ясно, що не буде ніякого доходу від заходів щодо зміни пенсійної системи, а навпаки, уряд повинен буде отфинансировать запропоновані президентом поправки».
Перший віце-прем’єр, міністр фінансів Антон Силуанов тут же назвав, якої шкоди бюджету Росії завдасть прийняття закону: «Загальний обсяг трансферту в перші роки, його збільшення складе близько 100 млрд рублів – ми додатково передамо пенсійному фонду… Ті поправки, які були внесені в ході обговорення законопроекту про пенсійні зміни в Державній Думі, вимагають додатково виділення ресурсів [в обсязі] понад 500 мільярдів рублів». Отже, підсумок пенсійної реформи, офіційно розпочатої після підписання закону Путіним ‒ «дерев’яний макінтош» за півтрильйона рублів.